В Україні запустили онлайн-платформу «Віртуальний простір пам'яті. Музей кримського спротиву». Вона присвячена тим, хто з 2014 року чинить опір російській окупації Криму та став жертвою політичних переслідувань, незаконних арештів і ув'язнень. Читайте цей матеріал кримськотатарською
Вхід до віртуального музею розміщено на відповідному сайті.
Проєкт через особисті історії, документи, листи й пам'ятні речі розповідає про кримських політв'язнів, журналістів, активістів і правозахисників.
До створення музею долучилися родичі політв'язнів, звільнені бранці Кремля, правозахисні та громадські організації. Проєкт також співпрацює з берлінським Mauermuseum am Checkpoint Charlie, де зберігаються оригінали частини експонатів.
На сайті вказано, що мета проєкту — зберегти пам'ять про жертв російських репресій у Криму, показати людський вимір політпереслідувань та протидіяти спробам окупантів викривлення історії кримського спротиву.
Так, музей показує чотки з хліба, які правозахисник і координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв створив у російській в'язниці для свого сина.
Також віртуальні відвідувачі можуть побачити листи журналістів та активістів, тюремну бирку звільненого політвʼязня Нарімана Джеляла, щоденник Аппаза Куртамета, а також футболки братів Асана та Азіза Ахтемових, в яких вони були на судовому засіданні під час оголошення вироку.
Водночас там можна дізнатись історію кримського художника Богдана Зізи. У 2022 році він облив жовтою та блакитною фарбами двері будівлі окупаційної адміністрації в Євпаторії, перетворивши їх на символ ненасильницького спротиву. Після акції окупанти викрали Зізу, піддали тортурам і засудили до 15 років увʼязнення. Сьогодні ці двері стали одним із символічних експонатів музею.
Також проєкт розповідає про пенсіонерку Галину Довгополу, яку окупаційна влада засудила до 12 років ув'язнення за сфабрикованими звинуваченнями, та громадянську журналістку Ірину Данилович. Музей показує її фотографію, листи з ув'язнення та матеріали про переслідування, що супроводжувалися викраденням, незаконним утриманням і погіршенням стану здоров'я.
Крім того, серед експонатів є лист з вʼязниці від Владислава Єсипенка, якого затримали після журналістської роботи на півострові, а також книга кримськотатарського громадянського журналіста Османа Аріфмеметова, який продовжив писати у неволі. Його книга «Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО» стала символом свободи слова та опору репресіям.
Значну роль у наповненні експозиції відіграють свідчення звільнених політв'язнів і членів родин бранців Кремля. Вони розповідають про умови утримання, психологічний тиск, хвороби, катування у російській неволі. Ці розповіді доповнюють офіційні документи.
Підписуйтеся на новини Суспільне Крим у Telegram , WhatsApp , Facebook , TikTok та YouTube
Оберіть Суспільне Крим в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
