Національне антикорупційне бюро завершило досудове розслідування у справі про можливе незаконне заволодіння 18 гектарами землі біля ринку «Столичний» під Києвом. Слідство оцінює вартість ділянок у понад 160 млн грн, однак фінальна редакція підозри залишає низку запитань, пише «Уніан».
Йдеться про земельні ділянки, які у 2021 році дев’ять громадян отримали у власність у порядку приватизації, а згодом продали трьом компаніям.
Слідство побачило в цих операціях заволодіння землею ринковою вартістю понад 160 мільйонів гривень та її подальшу «приховану» легалізацію.
У вересні 2025 року про підозру повідомили шістьом особам, серед яких колишній народний депутат, столична забудовниця, екскерівник обласного управління Держгеокадастру та інші пов’язані особи.
12 серпня 2026 року НАБУ повідомило про завершення розслідування. Після відкриття матеріалів справи обвинувальний акт можуть передати до Вищого антикорупційного суду.
Як вказує редакція, обвинувачення виклало свою позицію у двох документах з різницею в одинадцять місяців: повідомлення про підозру від 6 вересня 2025 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 6 серпня 2026 року.
Обидва документи публічні й оприлюднені на офіційному сайті Офісу генерального прокурора; описова частина в усіх повідомленнях про підозру у справі тотожна.
Версія обвинувачення
У викладі слідства події виглядають так. Навесні 2021 року між колишнім народним депутатом і столичною забудовницею тривав корпоративний конфлікт за контроль над ринком.
Саме в цей час, як стверджує слідство, у забудовниці нібито виник намір вивести активи ринку на підконтрольних осіб. Землю під ринком нібито незаконно перевели з однієї категорії земель в іншу, що відкрило чиновникам Держгеокадастру можливість нею розпоряджатися.
Далі 18 гектарів роздали дев’ятьом громадянам у межах безоплатної приватизації «для ведення особистого селянського господарства», а через деякий час ці ділянки опинилися у власності трьох компаній. Пізніше, вже під час врегулювання того самого корпоративного конфлікту, сторони, за версією слідства, домовилися про спільне використання земельного масиву.
У ЗМІ зазначають, що на рівні фабули ця конструкція виглядає послідовною. Але якщо зіставити її з датами, документами та доказами,
які наводить саме обвинувачення, в ній виникають суперечності.
Що каже захист
Під час судових розглядів захист посилався на висновки п’ятьох державних судових експертів і двох державних навчальних закладів, за якими цільове призначення та категорія цієї ділянки належать саме до земель сільськогосподарського призначення і вони досі обробляються.
Також захист звертає увагу, що у справі відсутній заявлений потерпілий. У версії 2025 року обвинувачення містило твердження про збитки державі в особі районної адміністрації. У повідомленні про зміну підозри від 6 серпня 2026 року ця конструкція зникла – разом із нею з обвинувачення зникли розмір шкоди, спосіб вчинення злочину, вказівка на власника майна, слова про корисливий мотив, кількість ділянок, їхня площа й територія.
Крім того, сторона захисту заперечує наявність доказів змови між учасниками, оскільки, за її позицією, у матеріалах немає підтверджень спільних домовленостей між дев’ятьма громадянами.
Також, згідно зі скаргою, поданою до ВАКС, детектив телефонував п’ятьом громадянам – власникам земельних ділянок – під приводом виклику на допит.
У наведених у скарзі розшифровках він представлявся детективом НАБУ і повідомляв про намір викликати співрозмовника на допит. Але окрім цього детектив НАБУ у тій самій розмові почав пригадувати співрозмовникам обставини п’ятирічної давності й викладати власну версію подій 2021 року – тобто фактично провів опитування поза процедурою допиту, без роз’яснення процесуальних прав і без можливості скористатися допомогою адвоката.
За словами захисту, таку розмову, яку людина сприймала як звичайний службовий дзвінок детектива, одночасно свідомо записували в межах негласної слідчої дії. Отримані відповіді згодом були оформлені не протоколами допитів, а протоколами про результати негласних слідчих дій.
Захист зазначає, що різниця полягає в тому, що під час допиту людина знає, що спілкується зі слідством, має право на адвоката та право не свідчити проти себе. Захист вважає, що використання записів таких телефонних розмов дозволило отримати відомості поза межами цих процесуальних гарантій.
Окремо захист стверджує, що під час допитів свідкам показували фотографії з карток міграційної служби та пропонували впізнати людей без проведення окремої слідчої процедури пред’явлення особи для впізнання.
Що далі
Тепер сторона захисту має отримати доступ до матеріалів провадження. Після завершення процедури їх відкриття обвинувальний акт може бути переданий до Вищого антикорупційного суду. І саме там доведеться дати відповіді на питання, які накопичилися за п’ять років слідства.
Якщо до завершення розслідування ці суперечності залишалися частиною процесуальної дискусії між слідством і захистом, то тепер вони мають перейти у відкритий судовий розгляд, де кожна зі сторін повинна буде доводити свою версію доказами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.