Національне антикорупційне бюро України може бути органом, який здатен забезпечити незалежне та прозоре розслідування справи щодо можливого розкрадання державних коштів і їх подальшого відмивання через "Дельта Банк". Про це йдеться у матеріалі європейського видання EUToday, пишуть "Українські новини".
Серед іншого згадується про можливу причетність до цих операцій колишнього власника фінустанови Миколи Лагуна, а також колишніх членів правління та кредитного комітету банку.
Автори матеріалу зазначають, що йдеться про понад 23 млрд грн, або приблизно 500 млн доларів чи 440 млн євро, збитків, яких держава могла зазнати через діяльність банку. На думку видання, повернення цих коштів було б особливо важливим для України на тлі фінансових труднощів і дефіциту зовнішнього фінансування.
У публікації також нагадується, що українські правоохоронці розслідують епізоди можливих зловживань на загальну суму понад 2,5 млрд доларів. Миколу Лагуна оголошено в національний та міжнародний розшук. За даними, наведеними у матеріалі, він перебуває у Відні. У 2025 році проти нього були запроваджені санкції Ради національної безпеки і оборони України.
Однією з основних справ є позов Фонду гарантування вкладів, пов’язаний зі збитками, які, за версією слідства, могли виникнути внаслідок дій Лагуна та членів кредитного комітету "Дельта Банку". Йдеться про можливу схему з видачею кредитів підставним особам без належного забезпечення. Загальний розмір збитків у цій справі оцінюється у 23 млрд грн.
У матеріалі зазначається, що ця справа може підпадати під компетенцію НАБУ, яке займається розслідуванням корупційних злочинів, пов’язаних із державними коштами.
Серед осіб, яких автори публікації пов’язують із розслідуванням, називаються Микола Лагун, його сестра Антоніна Лагун, колишня голова правління банку Олена Попова, а також екс-топменеджери "Дельти" Денис Тарасюк і Віталій Масюра. При цьому твердження щодо їхньої причетності до можливих правопорушень є предметом розслідувань і не означають встановленої судом вини.
Окремо у матеріалі згадується кримінальне провадження, відкрите Національною поліцією у травні 2026 року за фактом можливої легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Слідство, як зазначається,
стосується збитків у 23 млрд грн, завданих Фонду гарантування вкладів.
За даними публікації, правоохоронці також встановлювали осіб, на яких могли оформлюватися бізнес-активи. Йдеться про компанії, нерухомість та земельні ділянки. Автори матеріалу стверджують, що частина коштів могла виводитися за кордон, а потім вкладатися у нерухомість та землю, зокрема в Карпатах і поблизу Києва.
У межах розслідування проводилися обшуки у людей, яких слідство пов’язує з активами Лагуна. Серед згаданих у публікації — колишня юристка "Дельта Банку" Анна Гуцалюк та Максим Чернов, якого автори називають людиною, що координує частину бізнес-інтересів ексвласника банку в Україні.
ЗМІ проводить паралелі між цією історією та іншими резонансними антикорупційними справами, наголошуючи, що номінальні власники та директори активів також можуть потрапляти у поле уваги правоохоронців. На думку авторів, це має стосуватися й можливих спільників Лагуна.
У підсумку видання наголошує на важливості ефективного розслідування та повернення державі коштів, які могли бути втрачені. Автори вважають, що це особливо актуально в умовах дефіциту бюджетних ресурсів і значних фінансових потреб України під час війни.
