"Від голоду в Ровеньках загинуло близько 26 осіб. У Свердловську кажуть про цифру 68 осіб". Такий допис на своїй сторінці у соцмережізробив активіст із Луганська Валентин Торба.Одна із дописувачок під постом Торби зауважила, що від Ровеньків до Гуково (найближчий на території Росії населений пункт, - ред.) – 50 км. "Річ не у пенсіях, що туди ніхто не возить. Річ у тім, що місцевим мешканцям покласти на своїх земляків", - написала вона, натякаючи, що росіяни абсолютно не допомагають харчами, лише зброєю.Дописувачка Юлія Петрова подала інший погляд на проблему. "Дуже жаль, що таке відбувається на територіях, які ще недавно були Україною. І які довгий час, скажемо м'яко, Україну недолюблювали. Зараз там "ДЛНР", їх свідомий вибір. Україна, яка втратила через організований Москвою, до якої так лежить серце жителів Донбасу, Голодомор 6 мільйонів (ШІСТь МІЛьЙОНІВ!!!) дуже співчуває (злий сарказм, якщо хто не в'їхав)", - написала вона.Дописувачка також прокоментувала карту переселень колгоспників на територію сучасної України з Росії, що її подало Інтернет-видання "".
"Страшна карта. По найбільш благополучним районам смертність перевищувала норму в 5-6 разів. Туди потрапляє Чернігівщина, батьківщина мого батька. Моя бабуся, його мама, розказувала, що голод був такий, що листя на деревах поїли... А що ж тоді було у найгірших? Там, де смертність була в 12-14 разів вища???? І як абсолютно збігається карта переселень з Росії і Білорусі з проросійськими настроями. А минуло уже більше 80 років... Переселяли эшелонами. Переселяли колгоспами. Переселяли з кіньми, коровами, вівцями, сільськогосподарським інвентарем. Переселяли російських учителів. Переселяли сім'ями, зі старими і дітьми. Переселяли у пустые, вимерлі від голоду українські села", - написала Юлія Петрова.Журналістка Альона Решетняк так прокоментувала інформацію про вимирання людей похилого віку на Луганщині: "Щодо офіційних даних. Їх просто не може бути, оскільки смерті від виснаження не фіксують, причиною вказують банальну серцеву недостатність. Мені достовірно відомо про три таких випадки. Усі самотні літні люди. Зараз усе дуже складно, деякі справді голодують, пенсіонери, бюджетники. Таких людей видно відразу, у них якийсь сірий землистий колір обличчя і дивна одутлість. Бачила, як дівчатка зі соціальних служб роздають гуманітарку, блідо-зелені, самих від голоду хитає. А дітки маленькі! Мамочка молоденька просить хоча би банку згущеного молока "малюкові каші зварити". У дитячих садках із гуманітарної кільки в томаті готують "різноманітні страви". І це ще не розпочалася зима. А виїхати звідси на тлі хронічного безгрошів'я неможливо. Вартість проїзду куди-небудь стартує від 250 гривень, а ще речі... От і рахуйте, скільки треба грошей, щоб евакуюватися сім'єю на велику землю. Шкода всіх дуже..."Також читайте:
