ВІЛ/СНІД, гепатит — реальна загроза для бійців АТО - пише в своїй авторській статті на сайті "Української Правди"Леся Василенко, голова "Юридичної сотні".
Цікавих висновків доходимо, прочитавши цю публікацію.За думкою автора статті, необхідні зміни до Наказу МОУ №402 від 14 серпня 2008 року "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" що регулює проходження медичних оглядів військовозобов’язаними, резервістами та військовослужбовцями як в ЗСУ, так в інших силових структурах.
Як вважає авторка, медичний огляд, який проходять призовники та контрактники суттєво відрізняється від того, який проходять особи, яких мобілізували. Мобілізованих не тестують на цілу низку вірусних захворювань, які в умовах стресових ситуацій та значних фізичних перевантажень можуть загострюватись та приводити до фатальних наслідків.
Автор наводить багато аргументів на користь внесення змін до Наказу, в тому числі радить, куди звернутися по кошти для фінансування таких тестів. Виявляється, що для Міністерства оборони - яке наразі не банкрутує - таке тестування не буде нічого коштувати,
бо медичні комісії проводяться на базі комунальних лікувальних закладів, а, відповідно, видатки на тестування призовників покриють місцеві бюджети. Можемо уявити реакцію органів місцевої влади, на яку тепер хочуть перекласти ці вартісні тестування.
Зовсім слушно виглядає така порада авторки, як "не нехтувати допомогою, яку пропонують благодійні фонди та міжнародні організації", в першу чергу згадується Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІДу (тепер змінив назву на Альянс громадського здоров’я), який щойно представляв Україну на зустрічі високого рівня з питань боротьби зі СНІДом в ООН.
Авторка нагадує, що саме Альянс в свій час був готовий надавати безкоштовні експрес тести для тестування військовослужбовців. І тут нам здається, і лежить головний інтерес даної статті та знаходиться можливий замовник - та потенційний бенефіціар - такої детальної аналітичної та добре обґрунтованої публікації. Часом здається, що авторка можливо навіть не розуміє, яким чином її використовують, коли неприкрито лобіює відмову від основних засадничих принципів при проведенні тестування на ВІЛ.
Адже для громадського суспільства та будь кого, хто цікавиться питаннями епідемії ВІЛ в Україні, добре відоме, що принципи анонімності та добровільності є засадничими принципами при проведенні тестування на ВІЛ та відносяться до сфери міжнародних зобов'язань України.
На протязі багатьох років, багато благодійних організацій, діяльність яких направлена на боротьбу з гепатитами, ВІЛ/СНІДом та іншими вірусними захворювання. при підтримці міжнародних донорів, виступали проти поширення можливостей тестувань на ВІЛ, гепатити, на більш широкі групи населення та наголошували на необхідності обмежувати тестування тільки групами підвищеного ризику.
Тому досить дивно, щоб не сказати, дико, виглядає позиція, висловлена в публікації Юридичної сотні, в контексті згаданого нею Міжнародного Альянсу, щодо можливості відступити від принципу добровільності при тестуванні на ВІЛ.
Цю позицію можна інтерпретувати тільки як лобіювання інтересів певних бенефіціарів-благодійних організацій - та окремих представників влади, в тому числі серед депутатського корпусу - щодо можливості спрямувати міжнародні кошти,
що до цього використовувались для профілактики ВІЛ в Україні, на тестування ВІЛ та гепатитів серед призовників.
Вважаємо, що такі спроби не можуть залишитися без уваги громадськості. Пропонуючи проведення адресних тестувань призовників, разом з відмовою від добровільності при тестуванні - фактично пропонується також і встановлювати факт носійства ВІЛ та гепатитів у конкретних осіб при призові на службу, з метою їх відфільтровування. Таким чином, відмова від добровільності при тестуванні на ВІЛ та гепатити в умовах проведення медичних комісій для призову буде також означати і відмову від АНОНІМНОСТІ при проведенні таких досліджень.
Вважаємо такі поради грубим порушенням міжнародних зобов'язань України. Прийняття такого рішення призведе до масового порушення прав громадян, що призиваються. Просимо вважати нашу публікацію публічним зверненням до ЮНЕЙДС та Організації Об'єднаних Націй щодо неприпустимості дискусії на подібні теми, та поставити край таким спробам, які продиктовані кон'юнктурними зазіханнями на значні державні кошти та намагання перекрутити весь попередній міжнародний досвід країни у боротьбі з ВІЛ/СНІДом та заплямувати міжнародний імідж країни.
Андрій Мева