Про це повідомляє Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, інформують "Вікна"
До нього заїздили щодня повози багатих дідичів, вози селян, багато бідноти, вищих і менших урядовців і все це шукало поради та помочі у ворожбита. Спритний чоловік уладив собі примітивний античний склад різних амулетів у виді звірячих шкірок, камінчиків, живиці, смоли і флящинок з різноманітними ліками.
Свого часу жандармерія захопила цілий цей античний запас і доправила до Калуського суду. На суд були запрошені лікарські знавці, позаяк судді потребували спеціалістів із медичними знаннями. Докторанти знайшли між іншим флящинки з написами на них як: «Смердяк ч. 1», «Смердяк ч. 2» і «Смердяк ч. 3».
Для визначення вмісту речовин у флящинках, судді післали смердяки до хемічної аналізи аж до Львова. Експерти після проведення відповідних експертиз виявили цікаві речовини. У флящинці з написом «Смердяк ч. 1» була людська сеча з додатком соди, у «Смердяку ч. 2» була сеча додатком сальмяку (нашатир), а в «Смердяку ч. 3» моча з амоняком.
Пійлівський знахар лікував цими смердяками сотні ба й тисячі людей, бідних, панів, урядовців більших і менших з цілого Підгір’я.
Як лікарський знавець доктор Куровець, читав зі судових актів численні зізнання й вичитав, що багато собі хвалило смердяки та що їм це помагало.
Куровець констатує, що той ворожбит, подібно як інші ворожбити, різними способами лікував дурних людей, бо їх багато на світі. Така практика пов’язана із сугестією (навіюванням), яка є часом помічна у лікуванні.
