У Дніпрі поряд із нами живуть дерева. Так само, як і ми, вони ростуть і дорослішають, хворіють та вмирають. Серед них також є герої та окупанти. Довгожителі стали свідками доленосних історичних подій. Дніпряни трохи знають про зелені раритети мегаполісу - дивовижні та знамениті дерева Дніпра та його околиць. Про це повідомляє Дніпровська панорама з посиланням на Наше місто.
Аборигенам у лісі комфортніше, ніж у містіНа жаль, цивілізація приносить не лише користь, а й шкоду. Люди, які живуть далеко від нових досягнень науки і техніки нерідко фізично і морально міцніше і здоровіше за містян. Багато дерев у неволі почуваються менш комфортно, ніж у рідній природі.
Одним деревам краще у місті, іншим – ні, – розповідає Вадим Манюк, доцент кафедри географії ДНУ, кандидат біологічних наук. – Важко живеться нашим аборигенам: дубам, кленам гостролистому та татарському, дрібнолистій липі. Це взагалі така тенденція – види, що живуть у природних лісах, у місті почуваються незатишно. Занадто багато негативних факторів. Зате видам-чужинцям у нас, як правило, дуже непогано.
Вони легше проростають, легше зростають. Взагалі почуваються як удома. Це карликовий в'яз, американський клен, айлант високий.
Айланти блаженствують, каштани страждаютьНе всім зеленим прибульцям вільно на нашій землі. Але є справжні дерева - загарбники, яким городяни зовсім не раді. До таких рослин-окупантів належить, наприклад, китайський айлант високий. Це листяне дерево-довгожитель, що нагадує пальму, може рости і плодоносити до ста років! Його називають по-різному: китайська бузина, рай – дерево, оцтове дерево. Але ботаніки хороших імен для «китайця» не мають.
-Рідкісна гадина! – констатує Анатолій Кабар директор ботанічного саду ДНУ, кандидат біологічних наук. - Росте де завгодно. Навіть на заводських відвалах Петрівки! Ця зелена погань була занесена до списку із 13 видів, заборонених до вирощування. Проте його зараз у Дніпрі повно.
Фахівці стверджують: айлант може пошкодити каналізацію та фундаменти будівель. У природних екосистемах ця рослина здатна повністю витіснити ендемічні культури, утворивши монокультурну екосистему.
Натомість чудовому каштану,
який у рідних Балканах доживає до 300 років, у Дніпрі зовсім не солодко.
Цим деревам дуже дискомфортно у місті, оскільки всі вони вражаються каштановою міллю, – зазначає Вадим Манюк. – Вони не живуть, а страждають усе життя. Але живуть, не вмирають. Чому дерева мало живуть?Зрозуміло, страждають як каштани. Для багатьох дерев сусідство з людиною зовсім не радісне.
У містах дерева живуть у середньому у півтора рази менше, – вважає Анатолій Кабар. – Чому? Купа факторів, про які навіть не підозрюємо. Часто до зелених насаджень ми ставимося по-варварськи. У нас можна проїхатися бульдозером по кореневим системами дерев. І нічого! А, наприклад, у Німеччині за таке оштрафують – мало не здасться. Заборонено підвішувати до дерев вагу, робити розпірки. Заборонено будь-що прикріплювати, прибивати. Не можна утрамбовувати та складувати землю у зоні крон дерев. На жаль, у нас ці правила далеко не завжди виконуються.
Окремо варто сказати про любителів повідомляти про свої почуття на дерев'яній корі. Хто не зустрічав ці зізнання: «Саша + Олена = кохання», «ДМБ-1986», «Тут був Вася» та інше?
Подібний вандалізм мав місце ще за доісторичних часів. Вчені навіть ім'я йому вигадали: дендрогліфи.
Але тільки деревам від такого «мистецтва» лише шкода.
Через порізи до деревини потрапляють суперечки трутовиків, – розповідає Ірина Кривуля, дендролог, обласного еколого-натуралістичного центру. – Це гриби-паразити, які повільно, але впевнено починають руйнувати деревину. Трутовики на дереві - ознака вмирання рослин. Тому порізи треба обов'язково законопачувати. Звичайно, хотілося б, щоби їх взагалі не робили.
Наша бузина - найстаріша в УкраїніАле навіть у містах окремі дерева мешкають досить довго. Найстарішим деревом Дніпра вважається легендарний дуб Лазаря Глоби, який росте в однойменному парку.
- Це однозначно найстаріший дуб у місті, - зазначає ботанік Вадим Манюк. - Вік його близько 300 років. Існує кілька версій щодо зеленого раритету. По одній, дерево посадив сам Лазар Глоба. По другий – дуб посадили на могилі засновника парку. По третій – Глобу поховали під старим дубом. Яка з гіпотез ближча до істини невідома.
Втім, раритет місцевого значення значно поступається за віком дубам із криворізького парку «Веселі Терни»,
які пам'ятають ще Богдана Хмельницького.
Нашим дубам понад 500 років, – розповідає Вікторія Тротнер, відомий криворізький ботанік та педагог. – За легендою у тіні цих дубів відпочивав Богдан Хмельницький після битви під Жовтими Водами (травень 1648 – Авт
Але навіть і ці півстолітні велетні за дубовими мірками лише юнаки в порівнянні з справжніми довгожителями. Вік старійшини країни – Юзефінського дуба на Рівненщині – понад 1300 років.
Натомість у нас є справжні зелені раритети національного значення. Саме у Дніпрі, на території обласного еколого-натуралістичного центру росте найстаріша бузина України.
Наша бузина жива! – констатує дендролог Ірина Кривуля. - Її вік приблизно близько 110 років. Імовірно, оскільки точний вік зеленого раритету невідомий. Але в будь-якому разі він дуже поважний, оскільки росло дерево у тутешній поміщицькій садибі ще до приходу радянської влади і зуміло її пережити, що саме собою вже диво. Адже біологічний вік бузини всього 60-80 років. Ми зробили їй кам'яний чобіт, який дозволяє зберегти кореневу систему.
Плоди унікальної груші врятували дітей від голоду
Напевно, найдивовижніше дерево нашого регіону – знаменита 300-річна груша у Центрально-Міському районі Кривого Рогу. Якщо точніше, то нинішнього року їй стукнуло аж 319 років! І це при тому, що в середньому грушеве життя недовге.
Зростає ця груша у приватному будинку місцевого жителя Миколи Харлампійовича Кучми, – розповідає Вікторія Тротнер. - Обхват ствола - 3,80 метрів. Висота дерева –13,5 м, діаметр крони – 15 метрів. Трисотлітня груша майже не уражається шкідниками та хворобами, тому є цінним генетичним матеріалом для селекціонерів. Дивно, що груша й досі плодоносить. Плоди жовтувато-зеленого кольору, не терпкі, солодкі до смаку. Мабуть, це старовинний сорт Магдалена зелена.
Як міському дереву вдалося стати супердовгожителем - одним з найдавніших дерев країни?
Це справді дуже рідкісний випадок, - продовжує Вікторія. - Звичайне плодове сортове дерево живе 50-60 років. Але це родове, сімейне дерево. Зростає у сприятливих умовах. За ним дуже добре доглядали. Протягом багатьох років дбали про нього. Але й дерево намагається допомагати людям. Під час Голодомору у родині Кучми померли 8 із 13 дітей.
Інші вижили лише завдяки плодам чудо-груші.
«Хрестики-нулики» на деревних стволахУсім хочеться жити довго та щасливо. Міські дерева – не виняток. Але їхня тривалість життя багато в чому залежить від комунальників. Зелені насадження потребують особливої уваги. Дерева, що віджили свій вік, треба прибирати, нові - садити.
Виконуємо роботи тільки за результатами комісійного обстеження або при усуненні аварійної ситуації (падіння чи надлам дерева чи гілки), - розповідає Сергій Овчаренко, керівник проектно-виробничого відділу КП «Міськзеленбуд». - Комісія визначає стан дерева: задовільний або незадовільний - аварійний, фаутний, сухий. Встановлює - чи дерево порушує світловий режим для мешканців. За результатами обстеження плануються заходи щодо усунення загрози (обрізання, омолодження, видалення). На стовбурі дерева наноситься фарбою відповідний знак: "х" (хрест) - видалення; «-» (риска) – омолодження; "о" (коло) - обрізка.
І, звичайно, комунальники висаджують нові дерева - ялини, клени, липи, горобини, платани.
Ці види чудово вписуються в естетику Дніпра, – резюмує Сергій Овчаренко. - Вони стійкі до міських умов і затребувані городянами для озеленення прибудинкових територій.
Сподіваємося, що один із нових саджанців обов'язково стане новим зеленим довгожителем і прославить наше місто.
Нагадаємо, раніше ми писали, навіщо восени закопувати помідор на городі: у Дніпрі знайшли лайфхак, про який не розкажуть сусіди.
