Комунальне підприємство «Криворіжтепломережа» завершило перше півріччя 2026 року зі збитком 631,9 млн грн, а його заборгованість за товари, роботи та послуги станом на 30 червня досягла близько 9 млрд грн. Загальний обсяг поточних зобов’язань та забезпечень підприємства наблизився до 10,65 млрд грн, тоді як на його рахунках залишалося лише 383 тис. грн.
Про це свідчить фінансова звітність підприємства, яку проаналізувало місцеве видання «Перший Криворізький».
Фінансовий результат «Криворіжтепломережі» за рік суттєво погіршився. У січні–червні 2025 року збиток становив 421,9 млн грн, а за аналогічний період 2026-го збільшився приблизно на 210 млн грн, або майже на 50%.
За шість місяців підприємство отримало 812,8 млн грн чистого доходу від надання послуг. Їхня собівартість водночас перевищила 1,54 млрд грн, тобто була майже удвічі більшою за отриманий чистий дохід.
У фінансовій звітності підприємство називає критичними проблемами дефіцит обігових коштів та значну кредиторську заборгованість перед постачальниками енергоносіїв. Однією з причин накопичення боргів у компанії називають різницю між чинними тарифами та фактичною вартістю тепла.
На рахунках залишилося 383 тис. грнНа початку 2026 року «Криворіжтепломережа» мала на рахунках 5,13 млн грн, однак до кінця червня ця сума скоротилася до 383 тис. грн.
При цьому протягом першого півріччя від споживачів та інших покупців підприємству надійшло понад 930 млн грн, ще 242,6 млн грн воно отримало як цільове фінансування.
За цей самий період на товари, роботи та послуги було витрачено 780,8 млн грн, на оплату праці — 172,9 млн грн.
Оборотні активи підприємства на кінець червня становили 1,87 млрд грн. Таким чином, поточні зобов’язання та забезпечення у розмірі майже 10,65 млрд грн у кілька разів перевищували активи, які можна використати або перетворити на кошти протягом короткого періоду.
Для порівняння, на 30 червня 2025 року заборгованість підприємства становила 8,4 млрд грн, з яких близько 7,5 млрд грн припадало на товари, роботи та послуги.
Тариф покриває близько половини собівартостіОднією з головних причин фінансових проблем «Криворіжтепломережа» називає невідповідність тарифу для населення фактичним витратам на виробництво тепла.
В опалювальному сезоні 2025/2026 років населення сплачувало 1701,
19 грн за одну гігакалорію. За розрахунками підприємства, економічно обґрунтований тариф становив 4081,44 грн, а з кінця січня 2026 року — вже 4348,96 грн за гігакалорію.
У результаті отримані доходи покривали лише 51,19% собівартості послуг.
Підприємство також заявляє про некомпенсовану державою різницю в тарифах. За його розрахунками, за період із червня 2021 року до кінця березня 2026-го вона накопичилася до 1,62 млрд грн.
Через нестачу обігових коштів підприємству бракує грошей для своєчасної оплати енергоносіїв, матеріалів, ремонтів та послуг. Прострочення платежів, своєю чергою, призводить до нарахування пені та штрафів.
Після руйнування Каховської ГЕС зросли витратиДодаткове збільшення витрат підприємство пов’язує зі зміною якості води після руйнування Каховської ГЕС.
У фінансовому звіті зазначається, що вода стала агресивнішою для інфраструктури через підвищення жорсткості та значний вміст хлориду натрію.
Разом із багаторічною експлуатацією трубопроводів це, за оцінкою підприємства, спричинило збільшення кількості аварійних витоків. Витрати на воду та водовідведення при цьому зросли приблизно утричі.
Підприємство попереджає про подальше зростання боргівУ першому півріччі на підприємстві в середньому працювали 1346 людей. Витрати на оплату праці становили 234,3 млн грн проти 166 млн грн за аналогічний період минулого року.
Станом на 30 червня у балансі також зафіксовано 20,6 млн грн поточних зобов’язань з оплати праці. До цієї суми входять нарахована, але ще не виплачена зарплата та депоновані виплати.
Серед заходів для стабілізації фінансового стану підприємство передбачало чотириденний робочий тиждень у міжопалювальний період, скорочення витрат на оплату праці, економію паливно-енергетичних ресурсів та оптимізацію інших витрат.
Керівництво «Криворіжтепломережі» прогнозує, що за несприятливого сценарію заборгованість перед постачальниками та іншими кредиторами продовжить збільшуватися. Війна також може призвести до скорочення обсягів послуг та погіршення платіжної дисципліни споживачів.
Підприємство допускає, що через дефіцит обігових коштів може не мати можливості своєчасно виконувати частину зобов’язань і за певних обставин буде змушене звернутися до органу управління по фінансову підтримку.
Додатковим навантаженням залишаються судові спори. У фінансовій звітності зазначено три справи проти підприємства, найбільша з яких пов’язана з вимогами «Нафтогазу України» приблизно на 133,9 млн грн.
