Донецк

"Хвилювалася, чи нікого не забули". 70-річна жінка з Донеччини вивезла з собою на Дніпропетровщину 14 котів та сім собак

70-річна Алла понад місяць залишалася у порожньому селі Новокриворіжжя на Донеччині, яке постійно обстрілювала армія РФ. Звідти волонтери вивезли її у Новокалинівку на Дніпропетровщину. З собою жінка вивезла 14 котів, сім собак, понад два десятки качок й курей. Ще взяла з собою речі обох синів, один з яких помер від хвороби, а інший — загинув від ракети РФ.Про обстріли та про те, як переймалася за своїх підопічних тварин – Алла розповіла Суспільному.

Жінка говорить: поки була у Новокриворіжжі, то село щодня бомбили. У сусідніх з її хатою будинках повилітали вікна та розкурочило димарі.

"Я боялася. Сумку беру і йду в посадку, коли чую, що "шахед". Деколи й не встигала. Посадка за 800 метрів від села, туди теж вісім керованих авіабомб прилетіло... Я 31 грудня на кладовище зібралася піти, то не змогла дійти. Дійшла на край села — КАБи в посадку летять. Я в балку сховалася. Прилягла, а воно як гахнуло. Я й п'яти хвилин на кладовище не змогла побути...", — розказала вона.

За словами Алли, в будинку навпроти неї жила сестра. Виїхала з села, то навіть не попередила.

"Я плакала. Цілий місяць плакала. Думала, що може приїдуть забрати щось. Бо покинули все: каченят, кролів. А мені шкода живності. Думаю: "Ну як так? Поїхати і не сказати нічого". Місяць і тиждень я так сама пробула. А далі не змогла. Думаю, якщо вб'ють, то не буде кому й за могилами приглянути", — говорить жінка.

Алла втратила чоловіка і двох синів.

"Спочатку чоловік помер, онкологія була, четверта стадія. Потім старший син захворів. У Краматорську в лікарні лежав, щотижня до нього їздила, потім додому забрала. Лікувала. У нього закрита форма туберкульозу була, помер... А менший син — у Добропіллі рятувальником. Він завжди мені допомагав... Ракетами вдарили по Добропіллю, а він вийшов покурити якраз, і біля його машини касети розірвалися...", — згадала вона.

До Новокалинівки жінка вивезла з собою 14 котів та сім собак. Говорить: дуже переймалася, аби нікого з них не забути.

"Усіх вивезла. Вони для мене все. Як плачу чи лежу, то вони біля мене, розуміють усе, і мені легше. Імен ніяких в них. Гукаю їх, то вони всі до мене біжать. Одного кота з розбомбленого будинку забрала. Він два дні нявкав. Не могла покинути. Лапки в нього в ранах були. Я й лікувала, краплі купувала. Як евакуйовували, то хлопці назвали його Трьохсотий... А приїхали, то я хвилювалася, чи всі на місці, чи нікого не забули. Усі. Я тоді так зраділа", — говорить Алла.

Нині жінка опікується тваринами та птаством, яке вивезла.

"Собачка у мене старий, скільки прослужив, гладжу його постійно. Качки є, сто штук було, але повіддавала... Котики... Всі у мене хороші. А що хочу? Миру, щоб закінчилася війна. А більше й не знаю. Чого хочу — вже ніколи не повернеться...", — сказала вона.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Балка

Читайте еще