Сьогодні депутат Держдуми Водолацький заявив, що ніхто не рахує кількість бойовиків з числа російських козаків, направлених з РФ в Україну. Мовляв, Донецька і Луганська області «незаконно анексовані» при СРСР на користь України, і прийшла пора їх повернути.
Подаємо перегляд подій за підсумками на 19 червня оприлюдненого керівником центру військово-політичних досліджень Дмитром Тимчуком на своїй сторінці у Фейсбук.
З поганого: 1. Росія вже не приховує, що перекидає війська до кордону з Україною.
Міноборони РФ твердить, що війська в Ростовську і Бєлгородську області перекидають «в рамках навчань», які нібито обумовлені активізацією НАТО.
Кремлю мало топити Донбас в крові руками своїх найманців. Йому треба ще тиснути нам на мізки загрозою свого вторгнення.
2. Через прикордонний пункт пропуску «Довжанський» з Росії до України продовжує йти потік найманців і зброї. Сьогодні зайшла чергова колона техніки, в якій було ідентифіковано не менше трьох РСЗВ «Град».
І це при тому, що сьогодні ж в Держдумі РФ міністра оборони Росії Шойгу запитали: «Чи буде надавати Міноборони РФ допомогу Донецькій і Луганській республікам?
». На що Шойгу відповів: «Ні».
Брехлива тварина. Як і його господар Путін.
До слова, сама російська Держдума – теж збіговисько пропащих негідників. Сьогодні депутат Держдуми Водолацький заявив, що ніхто не рахує кількість бойовиків з числа російських козаків, направлених з РФ в Україну. Мовляв, Донецька і Луганська області «незаконно анексовані» при СРСР на користь України, і прийшла пора їх повернути.
3. Тривають каламутні історії навколо добровольчих підрозділів – тепер з Київським 12-м батальйоном територіальної оборони. Проблеми все ті ж – немає амуніції, спорядження, бронежилетів і шоломів.
Всі ці питання повинні задаватися керівництву Міноборони. І вирішуватися повинні оперативно.
Але давайте до цього згадаємо, що положення про територіальні батальйони передбачає і якусь участь місцевої влади у їх створенні та забезпеченні (власне, тому батальйони і називаються «територіальними»). Тоді, як у нас областей, де місцеві влади взагалі беруть участь у процесі – раз-два і крапка.
Мене цікавить питання: чому їм ніхто не задає питання? Чому ніхто не висловлює претензії?
Це незрозуміло. Можливо, якби місцева влада хоча б заради пристойності зайнялася цією роботою, то і проблем відразу стало б менше?
З хорошого: 1. Підрозділи Збройних сил і Національної гвардії України звільнили від терористів Ямпіль та Кіровськ поблизу Красного Лиману Донецької області. Взято під контроль міст через річку Сіверський Донець.
Таким чином, нарешті (через скільки тижнів!) виявився вже повністю блокованим Слов’янськ.
З малих перемог народжується одна велика.
2. Верховна Рада вирішила віддати Збройним силам гроші, зекономлені на виборах Президента (оскільки вибори пройшли в один тур, залишилося 600 млн грн).
Це дуже здорово.
Але є одне «але». Сьогодні якраз народні депутати вислуховували за закритими дверима наших тиловиків – ті намагалися пояснити, чому так злочинно повільно реалізовуються додаткові кошти (а також добровільні пожертвування громадян), що виділяються на армію.
Ситуація обурлива. На рахунках Міноборони є гроші, для потреб сил АТО спеціально законодавчо спрощено процедуру закупівель, а тиловики незрозуміло чого чекають.
Чіткої відповіді військові чиновники так і не дали.
Відмовки на кшталт «мало робочих рук» і «виробники не справляються із замовленнями» мені не здаються переконливим аргументом.
Здається, ці громадяни, дарма що з військового відомства, слабо розуміють, що кожен закуплений бронежилет може означати врятоване життя. Тут без персональної відповідальності (і негайної!) Не обійтися.
Ми просимо робочу групу народних депутатів, які курують це питання, співпрацювати з групою «ІС» – для консультацій готові надати військових експертів нашого Центру військово-політичних досліджень. Перші переговори на цю тему сьогодні відбулися, нам йдуть назустріч. Сподіваюся, разом ми розберемося в ситуації і змусимо тиловиків ворушитися.
3. У Закарпатській області СБУ порушила справу проти користувача Facebook за заклики до повалення державної влади.
Соцмережі давно пора чистити. Тим більше, що ст. 109 Кримінального кодексу (за дії, спрямовані на захоплення державної влади) ніхто не відміняв. Якщо любителі агітувати за ворога та інша нечисть перенесуть свою діяльність в чисте й затишне СІЗО (як маленький прообраз улюбленої «вільної» Росії), – і їм комфортніше буде, і в суспільстві чистіше.
Плюс Рада ввела кримінальну відповідальність за фінансування тероризму. Покарання – позбавлення волі терміном до 10 років з конфіскацією майна.
Тут все ясно. Беззуба держава не переможе ніколи. І якщо Україна потроху починає відрощувати зуби – це безсумнівний привід для оптимізму.
