У малій залі ОДА вчора обговорювали становище біженців напередодні їхньої першої вимушеної зимівлі в іншому регіоні. Засідання під головуванням Віти Атаманчук цілком вклалося у свій регламент (до години), охопивши блок оперативної інформації від більш, ніж п'яти доповідачів - керівників служб і департаментів, що опікуються питаннями розселення, надання медичних послуг, а також оформлення на роботу та в освітні заклади тощо.Отже, згідно даних, оприлюднених Інною Табаловою, заступником директора департаменту ЖКГ, під потребу заселення переселенців крайова адміністрація підготувала перелік із 100 об'єктів, 74 (на 1340 місць) з яких затверджені або ж експлуатуються, решта (розраховані на 448 місць) є резервними. Зокрема, 22 родини з Донбасу чисельністю 51 особа обживає 12 покинутих будинків у селах Олександрівського, Світловодського та Новгородківського районів. Кілька чоловік знайшли тимчасовий прихисток у будинкові для літніх людей, близько 70 - в гуртожитках КНТУ, готелі "Турист" в обласному центрі, а також на турбазі "Славутич", що у Світловодську (24 людини).
Втім, більшість (близько 1200 осіб) продовжує покладатися на підтримку рідні і друзів серед місцевих жителів. "До нас надходять клопотання про оформлення документів на постійне проживання навіть у цих хатах, - коротко прокоментувала почуте пані Атаманчук. - Їм до вподоби і тутешній клімат, інфраструктура... Подекуди значно більше, аніж на батьківщині за мирного часу".Станом на 6 серпня область витратила 583, 9 тисяч гривень на поточні потреби, пов'язані із устаткуванням життя вихідців із Донбасу на новому місці, понад 54 тисячі виділили 15 благодійних організацій, включно з регіональним представництвом "Червоного хреста". Здебільшого переселенці звертаються у питаннях розселення, оформлення дітей у школи (542 чоловік), дитсадки (502), училища та вищі (близько 40 осіб), однак для двох свої засови "люб'язно відкрили" заклади пенітенціарної служби, тобто, тюрми... До 11 числа заявки на працевлаштування подали 193 особи, 94 отримали статус безробітних, 30 працевлаштувалися за допомогою обласної служби зайнятості 30, а 9 - знайшли роботу самостійно. "Лівачать" (пропускають співбесіди та відмовляються від запропонованих вакансій)
поки що п'ятеро, ще 5 чоловік розраховують найближчим часом повернутися додому. "У зв'язку із специфікою тамтешніх спеціальностей та посад, грошовитої чи цікавої роботи ми їм, зрозуміло, запропонувати не можемо, - пояснила Лілія Колесник, заступник директора обласної служби зайнятості. - здебільшого це некваліфіковані види праці... У Кіровограді, приміром, декілька влаштувалися в "Епіцентрі", водіями або продавцями у закладах роздрібної торгівлі. Якось до нас звернувся спеціаліст з гідравліки Краматорського машинного заводу. Удома його оклад складав 3 900 гривень, посада, що потребувала такого рівня кваліфікації в Кіровограді, оцінювалася 2 500 гривнями. І що ж - відмовився: сказав, шукатиме роботу в іншій області". Кожен п'ятий прибулець зі Сходу потребує стаціонарного лікування, - поінформував колег Олександр Скрипник, заступник директора департаменту охорони здоров'я, - 57% проведені медичні огляди та необхідний комплекс лабораторних й апаратних досліджень, 22% його отримали, ще 30 лікуються амбулаторно. Багато гіпертоніків, є хворі на цукровий діабет - для них ми організували систему безкоштовної або за заниженими цінами реалізації необхідних препаратів в аптеках за рецептами лікарів.
32 родинам необхідна фахова допомога психологів, що мають досвіт роботи із кризовими станами... Втім, маємо і добру звістку: протягом незначного періоду перебування вагітних біженок на Кіровоградщині дехто вже встиг народити - тож, 9 немовлят можна вважати нашими земляками. Ще 29 вагітних "на підході". Наприкінці заступник голови Кіровоградської облдержадміністрації з гуманітарних питань звернулася до журналістів із проханням ретельно перевіряти інформаційні приводи до публікації, у яких порушуються питання відносин переселенців з місцевими жителями,і зокрема, випадки зумисної шкоди майну господарів або вияви неповаги до державних символів України. "Будь-ласка, не накручуйте градусів. Хоча й розуміємо, вас ніхто не вчив писати матеріали в умовах фактичної війни, як і нас - налагоджувати роботу у такий час. Звичайно ж, у сім'ї - не без виродка, проте у переважній більшості випадків маємо справу із просто розгубленими, до смерті наляканими людьми, які майже нічим не відрізняються від нас. Ті, що їх закидали камінням у Світловодську, нотують у зошити кожну копійку витрат разом із телефонами своїх благодійників - щоб нараз можна було все перевірити. На 90-150 гривень закупили українські прапори, якими завішують вікна, а не російські триколори, як написав один популярний ресурс. Під натиском тисняви у автобусі, що під кулями вибирався з Донецьку, помер один літній чоловік; через брак місця його дружину разом з валізами і тілом мерця залишили на дорозі. Бо іншого виходу не було... А скільки заражених енцефалітним кліщем від підвальних пацюків? Деякі тижнями змушені були переховуватися там без світла і ковтка свіжого повітря..." Валентина Головань
