За даними «Економічної правди», нові умови договорів передбачають, що виробники або імпортери мають брати участь у компенсації вартості ліків, знищених чи пошкоджених на складах дистриб’юторів через воєнні дії.
Йдеться про різні механізми компенсації:
- пробачення боргу за поставлений, але знищений товар;
- заміну втраченого товару;
- повернення коштів за вже оплачений товар;
- грошову компенсацію погодженої вартості втрат;
- інший варіант, погоджений сторонами.
Причиною таких пропозицій стали масштабні втрати фармдистриб’юторів після атак на складську інфраструктуру. У матеріалі ЕП згадуються удари по складах «Оптіма-Фарм», БаДМ, «Венти», а також пошкодження логістичного комплексу «Біокон» 3 вересня, де зберігалася продукція низки міжнародних фармкомпаній.
За інформацією ЕП, у серпні БаДМ, «Оптіма-Фарм» і «Вента» запропонували виробникам додаткові угоди до чинних контрактів. Умови відрізняються залежно від дистриб’ютора, але загальна логіка одна: якщо товар на складі знищено або пошкоджено через ракетно-дронову атаку чи інші воєнні дії, постачальник має долучитися до покриття втрат після документального підтвердження.
Дистриб’ютори аргументують свою позицію тим, що після переходу товару на склад саме вони несуть прямі збитки у разі обстрілу. Водночас страхування великих складських об’єктів і товарних запасів в умовах війни або недоступне, або не покриває такі ризики повністю.
Виробники та імпортери, опитані ЕП, переважно не підтримують ідею повної компенсації. Вони вказують на додаткове фінансове навантаження, сумніви щодо механізмів підтвердження втрат і ризики для малих компаній, для яких такі вимоги можуть стати критичними.
Частина учасників ринку вважає, що компенсацію втрат від російських атак варто шукати не лише всередині фармринку, а й за участі держави або за рахунок майбутніх механізмів відшкодування коштом заморожених російських активів.
Читайте також
«Аптека Доброго Дня» повідомила про знищення сотень тонн медикаментів
За один день постраждали одразу три склади з лікарськими засобами
