Україна готується увійти у новий опалювальний сезон на тлі погроз РФ посилити удари по енергетичній інфраструктурі. Починаючи з весни влада на місцях реалізовує затверджений Радою національної безпеки і оборони (РНБО) "план стійкості", який передбачає захист критичних об'єктів та резервне живлення у містах. Яка ситуація в Києві та інших містах - від прифронтового Краматорська до тилового Львова?
Київ: ремонт ТЕЦ та списки на переселенняУ Києвічерез удари РФ минулої зими суттєвих пошкоджень зазнали ТЕЦ, які складають значну частину централізованого опалення міста. Так, електрогенерувальне обладнання ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 виявилося настільки пошкодженим, що його відновлення визнали економічно недоцільним. Як повідомило DW джерело у київській владі, ці ТЕЦ вже готові до опалювального сезону.
На Дарницькій ТЕЦ, яка перебуває у приватній власності, вже відремонтували основне обладнання для генерування тепла, розповів в.о. першого заступника голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв 17 вересня. "Вони самі роблять ремонт, плюс їм допомагає держава в захисті",
- цитує посадовця "Інтерфакс-Україна". Водночас, за словами Пантелеєва, у Києві триває будівництво п'яти нових теплових станцій середньої потужності замість ТЕЦ-4. "Є перспективи завершення робіт за деякими з них до кінця року. Оцінюю готовність цих проєктів наразі на рівні 50-60 відсотків", - повідомив він.
Крім великих теплоелектроцентралей, у столиці працює близько 150 середніх теплових станцій і котелень, які забезпечують теплом майже половину Києва.
Загалом столична влада звітує про виконання 80 відсотків заходів з підготовки до опалювального сезону. За даними Пантелеєва, ще триває ремонт мереж та обладнання, а також підготовка житлових будинків. Водночас міська влада готується до гірших сценаріїв, формуючи списки маломобільних мешканців на випадок тривалої відсутності опалення через російські обстріли. Як запевняють посадовці, це допоможе міським службам оперативно надати допомогу та альтернативне житло людям у разі виникнення критичної ситуації.
Тилові міста готують у плановому режиміОбласні центри також звітують про готовність до опалювального сезону.
Так, комунальне підприємство "Львівтеплоенерго", єдиний постачальник централізованого тепла та гарячої води у Львові провело заміну тепломереж, ремонт котелень, а також низку заходів для посилення стійкості теплопостачання міста під час війни. "Звісно, ми готуємося до різних сценаріїв, вживаємо усіх необхідних заходів для усунення наслідків можливих руйнувань та відновлення теплопостачання в разі пошкоджень", - зазначає в розмові з DW директор "Львівтеплоенерго" Олександр Одинець. За його словами, акцент робиться на встановлення блочно-модульних котелень в різних частинах міста та об'єднанні або так званому "закільцюванні" мереж теплопостачання. Крім того, місто створило запас необхідних матеріалів. "Також вже зараз впроваджуємо необхідні превентивні заходи, зокрема фізичний інженерний захист критичних для теплопостачання міста об'єктів", - розповідає він.
Одним із найскладніших сценаріїв для Львова, як і України загалом, Одинець вважає тривалі перебої з газопостачанням. "Однак ми бачимо, що відповідні державні компанії належним чином готуються до зими та вживають усіх необхідних заходів",
- зазначає він.
Читайте також: Шмигаль: Україна має достатньо газу для базового сценарію зими
Тим часом у Житомирірозраховують на так звані "енергетичні острови" - локальні системи енергопостачання навколо котелень, які можуть працювати майже автономно без зовнішнього електропостачання. "У нас таких островів було два, зараз ми змонтували шість. Це великі острови на базі районних котелень. Адже відключення світла дуже впливає на роботу котельні", - пояснює DW директор комунальної компанії "Житомиртеплокомуненерго" Дмитро Рогожин. За його словами, завдяки донорській допомозі місто закупило обладнання, аварійні машини, а також збільшило кількість мереж, переприєднаних до різних джерел теплової енергії. "Тому навіть якщо зупиниться велика котельня, маленька периферійна дасть можливість не замерзнути", - зазначає він.
На півдні України, де опалювальний сезон зазвичай починається пізніше, також запевняють у готовності до зими. Так, компанія "Миколаївоблтеплоенерго", яка оперує понад сотнею котелень і забезпечує теплом 60 відсотків Миколаєва обладнала всі котельні генераторами,
а основні вузили захистила піском та металевими габіонами, запевнив у розмові з DW директор комунального підприємства Микола Логвінов. Також, за його словами, нині в Миколаєві будується резерв із 18 блочно-модульних котелень. Найгірший сценарій для міста щодо теплопостачання, за словами Логвінова, - відсутність електроенергії та газу. "Перехід з одного джерела електроенергії на інше під час відключень - це стрес для обладнання", - зазначає він.
"Миколаївська ТЕЦ", яка забезпечує теплом приблизно 40 відсотків міста, не розголошує інформацію про стан своїх об'єктів з міркувань безпеки.
Готовність до зими попри близькість до фронтуНабагато складніше виглядає ситуація у прифронтових містах. Аби протистояти викликам, Харківуже кілька років розбудовує децентралізоване теплопостачання: блочно-модульні котельні та "енергетичні острови". "Але неможливо перетворити всю систему опалення за рік, за два, за три - бо є залежність від великих ТЕЦ", - розповів мер міста Ігор Терехов в інтерв'ю РБК-України.
Він попереджає, що ця зима буде ще важчою - незалежно від обсягу підготовки.
"Дуже складно передбачити всі наслідки можливих атак. Але я можу гарантувати, що всі наші комунальні підприємства працюватимуть цілодобово, щоб відновлювати пошкодження", - заявив мер Харкова в ефірі телемарафону.
Тим часом Краматорськ готується до опалювального сезону на відстані всього восьми кілометрів від лінії бойового зіткнення. "Пошкодження відбуваються абсолютно кожний день. Втім, ТЕЦ, яка є основним джерелом теплопостачання міста, майже готова до початку опалювального сезону. Ключове обладнання захищене габіонами, сітками", - запевняє Роман Поліщук, генеральний директор компанії "Краматорськтеплоенерго", яка оперує Краматорською ТЕЦ і пов'язаною з нею тепловою інфраструктурою.
При цьому, нарікає гендиректор, відсутність належного фінансування завадила підготувати систему теплопостачання міста до прийдешньої зими краще, ніж торік. "На початок опалювального сезону уряд виділив нам 50 мільйонів гривень для ремонту обладнання та облаштування захисних споруд. Але з часом цільове призначення коштів змінили, тож у підсумку на підготовку до зими ми не отримали з держбюджету ані копійки.
Підготуватися до зими змогли лише завдяки гуманітарній допомозі ЮНІСЕФ, яка надала труби, хімреагенти та інше необхідне обладнання", - зазначає він.
Крім того, Поліщук нарікає на критичну нестачу ремонтних бригад та відсутність резерву обладнання. "Торік у нас було 32 зупинки через обстріли, горіли підстанції, пошкодження отримав котлотурбінний та хімічний цехи. Але тоді був резерв. Тож для нас прийдешній сезон однозначно буде складніший за попередній", - говорить Поліщук.
У Херсоні опалювальний сезон під загрозоюОдна з найскладніших ситуацій - у Херсоні яке перебуває під постійними російськими ударами. Наприкінці літа РФ учергове атакувала авіабомбами Херсонську ТЕЦ, завдавши їй, за даними місцевої влади, "дуже серйозних руйнувань". "Розраховувати на роботу ТЕЦ чи інших об'єктів критичної інфраструктури у звичному режимі цієї зими ми вже не можемо... Тому треба чесно розуміти: Херсон може залишатися без світла і тепла не на години чи дні, а тривалий час", - написав тоді у Telegram глава Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Читайте також: Режисерка фільму "Херсон: Сафарі на людей" про дрони, виживання і неочікуваний візит Анджеліни Джолі
Влада закликає жителів Херсона виїжджати в безпечніші регіони.
Як пояснив DW заступник міського голови міста Сергій Орєхов, така рекомендація викликана неможливістю прогнозування. "Цього року дуже багато потужної зброї, зокрема КАБи. У таких умовах, звісно, ні про який фізичний захист критичних об'єктів немає сенсу говорити. Від балістики чи бомби важко уявити захист на об'єкті, який має висоту п'ятиповерхового будинку", - говорить він.
Попри це, зазначає посадовець, місто реалізовує проєкти для забезпечення мешканців теплом: "Повністю переробили теплову схему - перехід від централізованої моделі до мережі квартальних блочно-модульних котелень на кілька будинків. Вже запущено 11 таких котелень, чотири з них - минулого сезону". Однак повноцінній реалізації планів заважає нестача фінансування й безпекова ситуація, нарікає Орєхов. "Багато підрядників просто не наважуються до нас їхати і перебувати в зоні активних бойових дій, оскільки не хочуть ризикувати своєю технікою. Та й працівників на наших підприємствах не вистачає, комплектація - від 40 до 60 відсотків", - говорить він.
"План стійкості" та очікування від зимиЗагалом по країні підготовка до опалювального сезону триває з весни,
коли РНБО затвердило комплексні плани стійкості регіонів. За даними уряду, на реалізацію цих планів уже спрямовано майже 70 мільярдів гривень, з яких майже 44 мільярди гривень призначено для інженерного захисту об'єктів критичної інфраструктури.
Утім, енергетичний експерт і ексчлен колегії Державної агенції з енергоефективності та енергозбереження Микола Коломийченко переконаний, що офіційний "відсоток готовності" не завжди відображає фактичний стан на місцях. "По-перше, плани стійкості розробляються без проведення попереднього аудиту енергетичної стійкості. Я знаю ситуації, коли громада звітує, що все виконано у плані стійкості, але насправді це далеко не так", - зазначає він у розмові з DW. Крім того, Коломийченко звертає увагу на нестачу фахівців, здатних проєктувати, монтувати й обслуговувати аварійні джерела живлення.
Головною загрозою для опалювального сезону експерт вважає можливі проблеми з газом. "Росіяни можуть ударити по декількох розподільчих пунктах, щоб припинити централізоване постачання. Вони вже б'ють по сховищах", - попереджає він. Коломийченко песимістично налаштований щодо наявності тепла цієї зими і радить домогосподарствам передусім покладатися на власні сили,
а не на централізовані державні рішення.
Читайте також: Реактивні "шахеди": як Україні захищатися від нової загрози з РФ?
Натомість експерт з енергетичних питань, директор київського Центру досліджень енергетики Олександр Харченко переконаний, що цього року підготовка до зими була суттєво кращою, ніж минулого року. "Наприклад, у Києві торік до підготовки до сезону було проінвестовано два мільярди гривень. А цього року - вже 12. Також уже підключено понад 80 мегават резервних потужностей, а торік не було нічого", - зазначає він.
При цьому Харченко оптимістичний щодо наявності газу: "Українська газотранспортна і газорозподільча система продубльована і навіть потроєна. Навіть якщо десь вузол пошкодять, то його за чотири-п'ять годин можна відновити. Треба буде просто зварити труби. Також накопичені резерви газу дають підстави для оптимізму. Тому я не очікую проблем саме з подачею газу".
Головний ризик у більшості міст, на його думку, - удари по котельних і теплових централях. "Це вже відбувається, і треба розуміти, що набагато складніше зробити резервування теплопостачання, ніж навіть електропостачання", - вважає експерт. Харченко переконаний, що повинен бути запас обладнання для швидкого ремонту котелень. "Котли опалення - це набори труб різного діаметра. Тому якщо у вас є резерви обладнання і відповідних труб, то можна це поремонтувати", - резюмує він.
