Україна знову бере кредит. Цього разу – до 45,75 млн євро від Deutsche Bank AG. Кабмін постановою від 28 вересня 2026 року № 1184 визначив умови цього запозичення та одразу прописав, на що саме підуть гроші.
Кредитне фінансування має допомогти придбати обладнання для чотирьох майданчиків АТ «Укрнафта», де планують встановити газопоршневі електростанції загальною потужністю близько 60 МВт. Здавалося б, усе просто: взяли гроші – побудували генерацію – повернули кредит. Але обладнання отримує «Укрнафта», а позичальником за кредитом є Україна. Тож виникає питання: хто зрештою платитиме за ці 45,75 млн євро, коли почнеться повернення кредиту і що від цього отримає звичайний українець?
Куди насправді підуть 45,75 млн євро
Постанова досить чітко визначає призначення кредиту. До 85% вартості договорів на закупівлю та постачання обладнання можна буде оплатити за рахунок цих позикових коштів. Обладнання призначене для проєктів зі встановлення газопоршневих електростанцій на чотирьох майданчиках «Укрнафти».
Сумарна потужність нової генерації має становити близько 60 МВт.
Тобто уряд не бере ці гроші просто на потреби компанії. Кредит прив’язаний до конкретного енергетичного проєкту. Є і ще одна стаття витрат: із кредиту передбачено оплату премії за гарантію фінського експортно-кредитного агентства Finnvera. Саме це агентство гарантує зобов’язання позичальника за кредитом.
На перший погляд схема може викликати запитання: кредит надає Deutsche Bank, Україна є позичальником, а гарантію дає фінська державна структура. Насправді це пов’язано з механізмом експортного кредитування. Finnvera бере на себе гарантійне покриття кредитних зобов’язань. Це, своєю чергою, дозволяє залучити фінансування для придбання обладнання в межах проєкту.
За постановою, відсотки за кредитом має сплачувати Фінляндія безпосередньо Deutsche Bank відповідно до умов кредитного договору. Виняток – випадки, коли договором передбачено, що певні відсотки має сплатити сам позичальник.
Тобто не весь процентний тягар автоматично лягає на Україну. І це суттєва відмінність від звичайного комерційного кредиту, який держава мала б повністю обслуговувати самостійно.
Яка ставка за кредитом
Відсотки рахуватимуться за формулою:
6-місячний EURIBOR + маржа До першої дати погашення маржа становитиме 1,3% річних. Після початку погашення вона зменшиться до 0,64% річних. Тому фактична процентна ставка залежатиме від того, яким буде EURIBOR у відповідний період.
Згідно з умовами постанови, відсотки має сплачувати Фінляндія безпосередньо банку, крім випадків, передбачених кредитним договором. Тому оцінювати кінцеву вартість позики лише за формулою EURIBOR плюс 1,3% було б неправильно. Остаточні деталі визначатиме кредитний договір.
Коли Україна почне повертати гроші
Віддавати всю суму одразу Україна не буде. Умовами передбачений пільговий період, протягом якого погашення основної суми кредиту не відбуватиметься. Він триватиме до дати, яка настане раніше: через 18 місяців після підписання кредитного договору або через шість місяців після завершення проєктів. Після цього розпочнеться погашення кредиту.
Остаточно розрахуватися з банком Україна має через 9,5 років від першої дати погашення. Тобто це довгострокове зобов’язання, яке буде переходити вже на наступні бюджетні періоди. Точну дату першого платежу наразі визначити неможливо:
вона залежатиме від того, коли буде підписаний кредитний договір і коли завершаться проєкти.
Хто саме буде повертати кредит
Обладнання закуповується для «Укрнафти», але позичальником за кредитним договором є Україна в особі Міністра фінансів. Тобто формально борг бере на себе не «Укрнафта», а держава. Більше того, Кабмін прямо доручає Міністерству фінансів передбачати під час підготовки державного бюджету на відповідний рік кошти на погашення та обслуговування цього кредиту.
А пункт 7 Основних умов говорить ще простіше: погашення та обслуговування кредиту здійснюються за кошти державного бюджету. Отже, це саме державне боргове зобов’язання.
Тобто платежі за цим державним боргом проходитимуть через державний бюджет. Але це не означає, що для повернення саме цього кредиту уряд запровадить окремий податок або що з конкретної соціальної виплати автоматично заберуть гроші.
Щороку під час формування бюджету держава має передбачати необхідні кошти на обслуговування та погашення боргових зобов’язань. А бюджет, своєю чергою, наповнюється податками, митними та іншими надходженнями,
а також іншими передбаченими законом джерелами. Тому для звичайного українця цей кредит не виглядатиме як окремий рахунок на оплату. Але його обслуговування буде частиною загальних бюджетних витрат майбутніх років.
Варто зазначити, що на тлі загального державного боргу України 45,75 млн євро – не сума, яка сама по собі здатна суттєво змінити всю боргову ситуацію держави. Але кожне нове запозичення – це окреме зобов’язання, яке в майбутньому потрібно буде обслуговувати та погашати.
Також зазначимо, що «Укрнафта» перебуває під державним контролем, а частина її прибутку надходить до державного бюджету у вигляді дивідендів. Наприклад, у липні 2026 року компанія повідомляла про перерахування до державного бюджету ще 1,43 млрд грн дивідендів, а загальна сума дивідендів після переходу компанії під державний контроль досягла 16,73 млрд грн.
Але постанова №1184 не встановлює, що «Укрнафта» повинна повернути державі саме 45,75 млн євро або окремо компенсувати Мінфіну платежі за цим кредитом.
Навіщо державі брати борг для енергетичного проєкту «Укрнафти»
Україні потрібна не лише генерація великих електростанцій.
Після масштабних атак на енергетичну інфраструктуру дедалі важливішою стає розподілена генерація – багато менших об’єктів, які не так легко вивести з ладу одним ударом. Саме газопоршневі електростанції можуть працювати як така локальна генерація.
«Укрнафта» вже реалізує проєкти у цьому напрямі. Компанія повідомляла про співпрацю з фінською компанією щодо постачання газопоршневих установок, а фінансування має здійснюватися через Finnish-Ukrainian Investment Facility під гарантію Finnvera.
Тобто кредитні кошти мають перетворитися не просто на обладнання, а на нові потужності з виробництва електроенергії.
Постанова №1184 не обіцяє зниження тарифів для населення. Вона також не встановлює жодної прямої компенсації для українців за електроенергію. Потенційний ефект для споживача може бути іншим. Додаткові 60 МВт генерації – це додатковий ресурс для енергосистеми. Нові потужності можуть забезпечувати резервне живлення окремих об’єктів, працювати під час дефіциту електроенергії та частково компенсувати втрати великих генеруючих потужностей. Але чи позначиться це безпосередньо на тарифах або тривалості можливих відключень – сама постанова не визначає.
Тут усе залежатиме від того, коли електростанції запрацюють, скільки електроенергії реально вироблятимуть, за якою ціною вона продаватиметься та якою буде ситуація в енергосистемі.
Якщо проєкт буде реалізований, електростанції запрацюють, вироблятимуть електроенергію і даватимуть економічний ефект, Україна матиме не лише борг, а й новий енергетичний актив. Але чи буде ця інвестиція достатньо ефективною, щоб виправдати майбутні бюджетні платежі, стане зрозуміло вже після запуску генерації та її роботи на ринку.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
