Кожна година ракетної тривоги, протягом якої українські підприємства змушені зупиняти роботу, коштує економіці орієнтовно 45 млн доларів. Через посилення російських атак уряд запровадив дворівневу систему попереджень, яка має зменшити тривалість вимушених простоїв.
Про це міністр економіки та довкілля України Олександр Кравченко заявив в інтерв’ю The Guardian, повідомляє «Комерсант Український»
За його словами, Росія дедалі частіше атакує об’єкти, від яких безпосередньо залежить робота українського бізнесу: промислові підприємства, склади, логістичні центри, енергетичну та цифрову інфраструктуру.
Скільки Україна втрачає через повітряні тривогиЗа оцінкою Мінекономіки, одна година повної зупинки підприємств під час ракетної загрози означає приблизно 45 млн доларів недоотриманого економічного результату. Це близько 750 тисяч доларів за кожну хвилину простою.
Якщо тривога триває десять годин і спричиняє масштабне припинення роботи, арифметично потенційні втрати можуть сягати 450 млн доларів. Однак фактична сума залежить від регіонів, характеру загрози, кількості зупинених підприємств і того,
яка частина економіки продовжує працювати.
«Якщо люди перебувають в укритті, бізнес зупиняється», — пояснив міністр.
Під час тривоги виробничі лінії припиняють роботу, торговельні заклади зачиняються, а працівники переходять до укриттів. Порушуються також перевезення, відвантаження товарів і робота сервісних компаній.
Після відбою підприємствам потрібен додатковий час для повторного запуску обладнання та відновлення операцій.
Для чого запровадили «жовтий» і «червоний» рівні тривогиЩоб скоротити економічні втрати, в Україні почали застосовувати дворівневу систему попереджень про небезпеку.
«Червоний» рівень означає безпосередню ракетну або іншу швидкісну загрозу. У такому разі підприємства повинні зупинити роботу, а люди — перейти до укриттів.
«Жовтий» рівень оголошують, зокрема, під час загрози ударних безпілотників. За словами Кравченка, у такому режимі продовжують працювати понад половина підприємств. Це дозволяє зменшити збитки від тривалих тривог, які в окремі дні можуть тривати до десяти годин.
Водночас «жовтий» рівень не означає відсутності небезпеки. Під час такої тривоги 28 вересня реактивний російський дрон влучив у будівлю Національної академії наук у центрі Києва.
За оновленою інформацією, внаслідок атаки загинули двоє людей.
РФ намагається паралізувати українську економікуЗа словами міністра, Росія розширює перелік цілей і намагається пошкодити інфраструктуру, необхідну для роботи підприємств.
Окрім металургійних заводів, складів та логістичних вузлів, російські війська почали частіше атакувати дата-центри й телекомунікаційні об’єкти. Їхнє пошкодження може спричинити перебої з інтернетом, зв’язком, електронними платежами та доступом до цифрових сервісів.
Кравченко зазначив, що Україна не могла повністю передбачити, наскільки швидко Росія створить реактивні безпілотники та почне масово застосовувати їх проти різних об’єктів.
За оцінкою міністра, лише протягом 2026 року російські удари вже завдали Україні приблизно 10 млрд доларів збитків. Ця сума стосується безпосередніх наслідків атак і не дорівнює втратам від зупинення бізнесу під час повітряних тривог.
Окремою проблемою залишається ситуація в Чорному морі. Через атаки на порти та судноплавство значна частина українського експорту вимушено переорієнтовується на дорожчі й менш пропускні сухопутні маршрути.
Україна готується до складної зимиУряд очікує, що Росія продовжить удари по енергетичних об’єктах, промисловості, логістичній та цифровій інфраструктурі. Майбутня зима, за словами Кравченка, може стати однією з найскладніших від початку повномасштабної війни.
Україна створює резервні джерела живлення, посилює захист інформаційних систем і розгортає додаткові майданчики для збереження державних даних. Бізнес також інвестує в генератори, акумуляторні системи, резервні канали зв’язку та перенесення цифрових сервісів на закордонні або хмарні майданчики.
Україні потрібно $52,6 млрд зовнішнього фінансуванняНа тлі зростання воєнних витрат Київ веде переговори з Європейським Союзом, Японією, Канадою, Великою Британією та іншими партнерами про додаткову фінансову підтримку. Серед можливих рішень — дострокове надання кредитів, виплата яких була запланована на наступний рік.
Потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2027 рік оцінюється у 52,6 млрд доларів. Наразі підтверджено приблизно 20 млрд доларів. Отже, арифметична різниця між потребою і гарантованими коштами становить близько 32,6 млрд доларів.
Міністр наголосив, що уряд продовжує активно працювати з міжнародними партнерами, оскільки вартість війни та потреба у фінансуванні постійно зростають.
