Экономика

Стратегія реформування системи управління держфінансами: чого очікувати?

15 фев•Taxlink

Днями у столиці відбулося засідання робочої підгрупи з питань податкової політики, що діє у складі робочої групи з реформування системи управління державними фінансами України, до складу якої входить Данило Гетманцев, професор кафедри фінансового права юридичного факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, доктор юридичних наук, експерт Taxlink, президент Асоціації податкових радників.

Під час засідання експерти обговорили стан виконання завдань Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017–2020 роки та План заходів з її реалізації, а також плани роботи за відповідним напрямом на 2019 рік і середньострокову перспективу.

Крім того, члени підгрупи також обговорили пропозиції щодо внесення змін до Плану заходів з реалізації Стратегії з метою їх актуалізації.

ЗАПРОПОНОВАНІ ЗМІНИ ДО ПЛАНУ ЗАХОДІВ 

з реалізації Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки

Зміст основного завдання

Найменування заходу

Строк виконання

Структурний підрозділ, який надав пропозиції / відповідальні за виконання

Індикатори виконання

Пропозиції

Обґрунтування

I.

Дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни у середньостроковій перспективі

Податкова система

1. Підвищення стабільності та прогнозованості податкової системи

1) розроблення Стратегії розвитку податкової системи на середньострокову перспективу, що узгоджується з пріоритетами економічного розвитку, реформуванням бюджетного процесу та пенсійної системи

IV квартал 2017 р.

Мінфін (Департамент податкової політики)

ДФС

Мінекономрозвитку

Мінсоцполітики

схвалено Кабінетом Міністрів України Стратегію розвитку податкової системи на середньострокову перспективу

Виключити

Основні напрями реформ у податковій сфері та плани щодо їх імплементації визначені у ряді стратегічних документів, зокрема у Меморандумі про економічну і фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом; Угоді про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони; Середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року; Плані пріоритетних дій Уряду на 2019 рік, схваленому Урядом 18 грудня 2018 року.

Зокрема середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду до 2020 року та Планом пріоритетних дій Уряду на 2019 рік передбачено виконання таких завдань:

- запровадження механізму автоматичного обміну інформацією між Україною та іншими країнами світу;

- запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів;

- затвердження концептуальних напрямів розвитку ДФС;

- розширення повноважень органів місцевого самоврядування щодо здійснення адміністрування так контролю за сплатою місцевих податків і зборів;

- здійснення заходів щодо впровадження електронних перевірок.

З урахуванням викладеного, з метою уникнення дублювань заходів з питань податкових реформ в Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки та Плані заходів щодо її реалізації з вищезазначеними стратегічними та програмними документами, Міністерство фінансів України пропонує виключити вказаний пункт Плану заходів з реалізації СУДФ.

2) розроблення плану заходів з реалізації Концепції реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, на середньострокову перспективу,

який, зокрема, відповідатиме Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки

II квартал 2017 р.

Мінфін (Департамент податкової політики)

ДФС

затверджено план заходів з реалізації Концепції реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику, на середньострокову перспективу

Змінити Строк виконання -  протягом одного місяця після схвалення Концепції

Відповідно до § 60 Регламенту КМУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 р. № 950,  Міністерство протягом одного місяця після схвалення концепції реалізації державної політики у відповідній сфері розробляє та подає на розгляд Кабінету Міністрів план заходів щодо її реалізації.

Тому, строк виконання пропонуємо встановити - протягом одного місяця після схвалення Концепції.

2. Підвищення якості та ефективності податкового адміністрування

4) впровадження електронних податкових перевірок (e-аудит) із застосуванням відповідного програмного забезпечення

IV квартал 2018 р.

Мінфін (Департамент податкової  політики)

ДФС

забезпечено функціонування електронних податкових перевірок (е-аудит)

Змінити Строк виконання -  IV квартал 2020 р.

Розпорядження ДФС від 31.03.2017 №50-р «Про створення робочої групи» створено робочу групу, до складу якої включено працівників відповідних  департаментів ДФС.

Проведено обмін досвідом з ДПІ при Міністерстві фінансів Республіки Литва та з Міністерством фінансів Португалії з питань проведення електронних документальних перевірок та впровадження стандартного аудиторського файлу для цілей оподаткування (SAF-T) .

Проведено зустрічі з провідними аудиторськими компаніями з питань підготовки бізнес-середовища  до позитивного сприйняття впровадження електронного аудиту.

ДФС вивчається питання щодо визначення формату подання платниками податків документів в електронному вигляді та оптимального програмного продукту для його придбання або розробки з метою проведення електронного аудиту як частини документальної перевірки платника податків.

На сьогодні ДФС розроблено Концепцію впровадження електронних перевірок (е-аудиту) (проект наказу знаходиться на візуванні у керівництва ДФС). Проект зазначеної Концепції передбачає впровадження е-аудиту з урахуванням необхідності законодавчих змін,

внесення змін у підзаконні нормативно-правові акти,  придбання та впровадження програмного забезпечення та інше. Етапи впровадження е-аудиту:

I етап – розробка та впровадження інформаційної системи «Електронний доперевірочний аналіз».

Дата закінчення I етапу – 30 червня 2019 року.

IІ етап – визначення потенційних варіантів вибору програмного забезпечення з метою впровадження електронних перевірок (e-аудит).

Дата закінчення ІI етапу – 31 серпня 2019 року.

IІI етап – підготовка та супроводження проектів законів України щодо внесення змін до чинного законодавства необхідного для впровадження електронних перевірок (е-аудит).

Дата закінчення IІI етапу – до прийняття відповідних законопроектів.

IV етап – розробка підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують впровадження та функціонування електронних податкових перевірок (e-аудит).

Дата закінчення IV етапу – у тримісячний строк після набрання чинності  відповідних законодавчих актів.

V етап – підготовка заявки на розробку програмного забезпечення щодо автоматизованого відбору ризикових операцій за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Дата закінчення V етапу – у двомісячний строк після прийняття відповідних підзаконних нормативно-правових актів, які регламентують впровадження та функціонування електронних податкових перевірок (e-аудит).

VI етап – придбання та впровадження програмного забезпечення з метою автоматизації процесу проведення електронних перевірок (e-аудит).

Дата закінчення VІ етапу – у шестимісячний строк після підготовки заявки на розробку програмного забезпечення щодо автоматизованого відбору ризикових операцій за даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

VII етап – проведення експерименту стосовно надання великими платниками податків, які надали згоду на участь в експерименті, даних бухгалтерського обліку в електронному вигляді.

Дата закінчення VII етапу – у тримісячний строк після впровадження програмного забезпечення щодо автоматизації процесу проведення електронних перевірок (e-аудит).

VIII етап – поступове розширення практики проведення електронної перевірки на всіх платників податків.

Дата закінчення VIII етапу – 31 грудня 2020 року.

Поряд з цим, на виконання зазначеного пункту Плану заходів 03.

11.2017 ДФС були надані пропозиції щодо внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які необхідні для впровадження електронного аудиту в Україні.

Мінфіном опрацьовано зазначені законопроекти і повідомлено про необхідність доопрацювання запропонованих змін.

Також Мінфіном опрацьовано проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення адміністрування податків», розробленого ДФС з метою виконання рекомендацій, наданих експертами Офісу технічної допомоги Казначейства США, який, зокрема,  містив положення щодо запровадження проведення контролюючими органами електронних перевірок (е-аудиту). За результатами опрацювання Мінфіном 16.07.2018 надано зауваження до проекту.

Тому, строк виконання пропонуємо встановити – IV квартал 2020 р.

5) створення єдиного рахунка для сплати податків і зборів платниками податків

II квартал 2017 р.

Мінфін (Департамент прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку)

Казначейство

ДФС

схвалено Кабінетом Міністрів України та подано до Верховної Ради України законопроект про створення єдиного рахунка для сплати податків і зборів

Змінити Строк виконання -  IVквартал 2018 р.

Станом на сьогодні законопроекти “Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (реєстр.№7034) та “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (реєстр.  № 7035) не прийняті.

Законопроект № 7034 розглянуто у відповідних комітетах Верховної Ради України та зареєстрований 27.11.2017 за № 7034/П проект постанови Про прийняття за основу Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (реєстр. №7034).

Законопроект № 7035 у комітетах Верховної Ради України не розглядався.

7) стандартизація порядку виконання основних функцій та процедур ДФС, зокрема:

- здійснення аналізу існуючих функцій та процедур ДФС;

- стандартизація функцій та процедур ДФС

IV квартал 2017 р.

II квартал 2019 р.

ДФС

Мінфін

здійснено аналіз існуючих функцій та процедур ДФС

всі функції та процедури ДФС стандартизовані

Змінити Строк виконання -  IVквартал 2019 р.

За відсутності методичних рекомендацій з питань проведення аналізу робочих процесів у центральних органах виконавчої влади, розробка і доведення яких очікується від Національного агентства України з питань державної служби, а також через недостатнє кадрове забезпечення та  За відсутності методичних рекомендацій з питань проведення аналізу робочих процесів у центральних органах виконавчої влади, розробка і доведення яких очікується від Національного агентства України з питань державної служби, а також через недостатнє кадрове забезпечення та відсутність чіткого розуміння процедури аналізу робочих процесів, ДФС направила лист з проханням надати допомогу Службі у сфері проведення аналізу існуючих функцій та процедур в рамках окремих робочих процесів до Німецького товариства міжнародного співробітництва (далі - ОІ2).

За підсумками переговорів, проведених з представниками ОІ2, згідно з дорученням в.о. Голови ДФС від 10.05.2018 № 2/99-99-01-09(01 розпочато реалізацію пілотного проекту «Проведення аналізу окремих робочих процесів Державної фіскальної служби України на базі Головного управління ДФС у м. Києві» за підтримки ОІ2.

Наприкінці року (до 24.12.2018) очікується заключний звіт експертів 012 в рамках реалізації пілотного проекту з рекомендаціями експертів щодо вдосконалення зазначених робочих процесів. Разом з цим, ДФС постійно здійснює аналіз та перегляд існуючих функцій та процедур з метою їх оптимізації та приведення до вимог нових законодавчих змін.

З огляду на викладене вище та враховуючи той факт, що у 2019 році планується продовження роботи з аналізу та перегляду ключових робочих процесів в ДФС в рамках реалізації Програми ЕU4РFМ, вважаємо доцільним розглянути питання щодо перенесення строків виконання підпункту 7 пункту 2 розділу 1 розпорядження КМУ № 415-р на IV квартал 2019 року.

3. Розширення бази оподаткування

2) забезпечення умов для приєднання України до багатосторонньої угоди про автоматичний обмін фінансовою інформацією

II квартал 2019 р.

ДФС

Мінфін (Департамент податкової політики)

Національний банк (за згодою)

підписано Україною багатосторонню угоду про автоматичний обмін фінансовою інформацією

Змінити Строк виконання -  IVквартал 2019 р.

Глобальним форумом ОЕСР призначено для України комплексну експертну оцінку  законодавчої бази та практик обміну інформацією за запитами за трирічний період, та будуть  надані рекомендації, які Україні необхідно врахувати для отримання позитивної оцінки, публікацію звіту за результатами якої можна очікувати не раніше 2019 року.

Таким чином, малоймовірно, що внесення усіх необхідних нормативних та процедурних змін для врахування рекомендацій Глобального форуму вдасться здійснити у ІІ кварталі 2019 року.

Оскільки автоматичний обмін інформацією (зокрема, отримання інформації юрисдикцією) здійснюється лише за умови забезпечення конфіденційності обмінюваної інформації та захисту відповідних даних, вважаємо за доцільне перенести строк виконання зазначеного пункту Плану заходів з ІІ кварталу 2019 року на IV квартал 2019 року.

7 лютого 2017 року в м. Києві з метою імплементації положень FATCA було вчинено Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)

та розроблено і внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону про її ратифікацію та проекти законів про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України у зв’язку з ратифікацією зазначеної Угоди, які так і не були розглянуті.

Запропоновані зміни до законодавства України дозволять здійснювати обмін інформацією не лише в рамках Угоди щодо застосування положень FATCA, а й інших міжнародних договорів, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладених на їх підставі міжвідомчих договорів, в т.ч. здійснення автоматичного обміну інформацією відповідно до стандарту звітності CRS (Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки).

3) перегляд умов застосування спрощеної системи оподаткування щодо категорій осіб, видів діяльності, граничного обсягу доходу та ставок податку

IV квартал 2017 р.

Мінфін (Департамент податкової політики)

ДФС

розроблена та представлена на розгляд Кабінету Міністрів України концепція законодавчих ініціатив,

які стосуються спрощеної системи оподаткування

Змінити редакцію Найменування заходу – «3) усунення умов для зловживань спрощеною системою оподаткування»

та Строк виконання -  IV квартал 2019 р.

Мінфіном з метою усунення умов для зловживань спрощеною системою оподаткування розроблені проекти Законів України «Про внесення зміни до статті 296 Податкового кодексу України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» та «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідно до норм розроблених законопроектів передбачається створити рівні умови для ведення господарської діяльності, що сприятиме добросовісній конкуренції та ліквідує можливість ухилення від сплати податків та єдиного соціального внеску фізичними особами-підприємцями, які є платниками єдиного податку та здійснюють діяльність у сфері ресторанного господарства. Зазначені законопроекти 15 вересня 2017 року були схвалені на засіданні Кабінету Міністрів України.

4) визначення непрямих методів контролю доходів громадян

IV квартал 2017 р.

Мінфін (Департамент податкової політики)

ДФС

схвалено Кабінетом Міністрів України та подано до Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Податкового кодексу України

Змінити редакцію Найменування заходу – «4)  розроблення пропозицій щодо одноразового декларування активів фізичних осіб»

та Строк виконання - IV квартал 2019 р.

Запровадженню непрямих методів контролю громадян має передувати загальне декларування доходів громадян.

Запровадження загального декларування видатків передбачає введення одноразового декларування майнового стану фізичних осіб, за результатами якого формується «вхідний залишок» – активи задекларовані фізичними особами під час одноразового декларування, які  стануть точкою відліку для майбутніх процедур контролю (співставлення органами ДФС витрат, понесених фізичними особами, з джерелами отриманих ними доходів).

Слід зазначити, що непрямі методи контролю повинні вводитися разом з підсиленням інституційної спроможності та реформою ДФС. В іншому випадку нові повноваження ДФС можуть бути використані контролюючим органом як інструмент тиску.

При цьому, відповідно до пункту 4 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 21 червня 2018 р. № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 11.07.2018 (протокол № 27) доручено Мінфіну, ДФС, МЕРТ, Мін’юсту, МЗС спільно з НБУ подати  в установленому порядку на розгляд Уряду законопроект щодо здійснення одноразового декларування активів фізичних осіб.

Читайте еще