Заборговані пенсії: чому ПФУ не виплачує кошти за рішеннями судів

Досить часто пенсіонери, шукаючи захисту своїх прав щодо перерахунку пенсії чи виплати заборгованості, звертаються до суду. Але навіть коли суд стає на бік людини, Пенсійний фонд далеко не завжди виконує судове рішення. Соціальна інформаційна платформа вирішила розібратися, чому так відбувається.

Основна причина — доволі банальна: немає грошей. Кошти на виплату поточних пенсій у бюджеті є, а на виплату заборгованостей по судових рішеннях — немає.

Свого часу навіть був спеціально створений реєстр подібних судових рішень, щоб борги час від часу виплачувалися, у міру того як держава буде поступово знаходити додаткові ресурси.

У Пенсійному фонді зазначають, що пенсійні виплати за минулий період, у тому числі нараховані на виконання рішень суду, проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті на відповідний рік. Це, між іншим, передбачено для пенсіонерів з-поміж переселенців, яким держава заборгувала. Відповідне питання регулюється постановою Кабінету Міністрів від 10.11.2021 № 1165. Пенсійні виплати за минулий період, згідно з цією постановою,

проводяться щомісяця отримувачам, яких включено до спеціального переліку станом на 1 січня відповідного року. Але й у цьому разі гроші можуть виплачуватися не в повному обсязі. Усе залежить від бюджетних надходжень і плану-графіка поденного фінансування пенсійних виплат.

Схожий механізм діє й для решти пенсіонерів. Причини, через які вони звертаються до суду, можуть бути різними. По деяких питаннях виникають навіть масові позови, але це тема для окремої статті.

Що робити?

Що ж робити людям, які виграли суд, але все одно не можуть добитися доплат? Чіткої відповіді на це питання немає. Адже немає абсолютно дієвого механізму, який би змусив Пенсійний фонд виконати судове рішення.

Як пояснюють у Міністерстві юстиції, за невиконання судового рішення без поважних причин на боржника накладається штраф і встановлюється новий термін виконання. Це передбачено Законом «Про виконавче провадження». Якщо ж рішення все одно не виконується, тоді штраф накладається в подвійному розмірі. А далі виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Існує навіть Закон «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Ним передбачено, що в разі невиконання боржником рішень протягом двох місяців державний виконавець зобов’язаний звернутися до суду із заявою про стягнення коштів, зокрема, з Пенсійного фонду.

Але кошти все одно стягуються, тільки якщо вони є в бюджеті. Це, окрім іншого, передбачено ще двома постановами Кабінету Міністрів: від 3 серпня 2011 року № 845 («Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників»);

від 3 вересня 2014 № 440 («Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою»). Механізм передбачає такий план дій: пенсіонер може звернутися до державного виконавця, щоб пришвидшити виконання судового рішення. Такі рішення обліковуються й далі передаються до органів, що виконують казначейське обслуговування бюджетних коштів, для погашення заборгованості. Передання рішень до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, виконується окремо щодо кожної черги щокварталу до 10 числа місяця.

Думка судді Втім, це не гарантує, що гроші людина отримає. Про це свого часу Соціальній інформаційній платформі розповіла суддя-речниця Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель. За її словами, законом дійсно передбачений інститут судового контролю за виконанням судового рішення. І особа має право просити суд встановити такий контроль.

«Суд може зобов’язати державний орган подати звіт про виконання судового рішення. Якщо звіт не подано або суд його не приймає, то можливе накладення штрафу на керівника, половина якого стягується до державного бюджету, а половина — на користь заявника. Але цей механізм не завжди ефективний. Рішення зазвичай не виконуються через брак державних коштів. Насправді ми є одним з лідерів у Європейському суді з прав людини, оскільки громадяни судяться з Україною, зокрема й через невиконання судових рішень», — зазначила суддя.

На її думку, штрафувати керівника Пенсійного органу — це також не вихід і не є ефективним способом вирішення проблеми. Адже людина сплачує штраф з власної кишені, хоча не винна в тому, що не прийшли кошти на покриття певних статей видатків.

Тобто потрібні певні зміни на законодавчому рівні — для того, щоб або вдосконалити механізм контролю, або щоб держава в принципі могла виконувати взяті на себе зобов’язання.

У Мінсоцполітики обіцяють проблему виправити

Втім, механізм виконання судових рішень у пенсійних та соціальних справах уже пообіцяли вдосконалити. Про це нещодавно йшлося під час круглого столу в Міністерстві соціальної політики.

«Проблема накопичення й невиконання судових рішень у соціальних справах є складною й багатокомпонентною. Мінсоцполітики активно співпрацює з державними органами, зокрема з Міністерством юстиції, для пошуку механізмів виконання рішень судів у справах щодо пенсійного та соціального забезпечення», — наголосила заступниця міністерки соцполітики з питань європейської інтеграції Ганна Пророк.

За її словами, задля забезпечення виконання судових рішень потрібно вносити зміни в законодавство, над чим і працює наразі міністерство, опираючись на міжнародний досвід. Зокрема, розробляють зміни до Закону «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії». Автор: Сергій Коробкін, фото: freepik.com