AZD5462 — низькомолекулярний міметик релаксину H2, гормону пептидної природи, який бере участь у регуляції гемодинаміки та фіброзу. AZD5462, як його фармакологічний міметик, звʼязується з RXFP1 і активує сигнальні шляхи, що зрештою забезпечує вазодилатацію та антифібротичні ефекти.
AstraZeneca розробляє цього кандидата для лікування серцевої недостатності та хронічної хвороби нирок. У минулому спроби інших фармкомпаій створити подібні ліки провалювалися через побічні ефекти.
У дослідженні IIb фази LUMINARA пероральний агоніст релаксинових рецепторів AZD5462 перевірявся в когорті пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю, які вже отримували стандартну терапію в максимально переносимих дозах.
У випробуванні взяли участь 375 пацієнтів, з яких 235 зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (до 35%) та 140 осіб із помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (41-55%). Учасників розділили порівну на чотири групи – прийому AZD5462 у дозах 20 мг, 80 мг чи 360 мг на добу або плацебо. Курс лікування склав 24 тижнів.
AZD5462 продемонстрував найбільш виражений ефект в найменшій дозі (20 мг( в групі з найнижчою фракцією викиду лівого шлуночка: індекс кінцево-систолічного обʼєму лівого шлуночка зменшився на 5,4 мл/м2 порівняно з початковим рівнем, що свідчить про гальмування процесу ремоделювання міокарду.
У когорті з ФВЛШ 41-55% препарат у дозі 20 мг знизив індекс системного судинного опору на 19%, у дозі 80 мг – на 21% та на на 15% при застосуванні дози 360 мг на добу.
Рівень побічних ефектів був низьким і не перевищував показники у групі плацебо. Також не було виявлено затримки рідини в організмі, яка раніше заважала розробці ліків цього класу. В активній групі спостерігалося лише незначне зниження артеріального тиску без випадків важкої гіпотонії.
Читайте також
Мелатонін підозрюють в кардіотоксичності
