В Україні інвалідність через порушення зору не встановлюють лише на підставі назви захворювання, кількості діоптрій або одного показника гостроти зору. Значення мають стійкість порушень, результати обстежень, можливість корекції зору та те, наскільки стан здоров’я обмежує повсякденне функціонування людини.
Рішення щодо встановлення інвалідності ухвалюють експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Основні критерії визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, яка станом на жовтень 2026 року є чинною.
Чи існує конкретний «мінус», за якого встановлюють інвалідність
Сам по собі показник короткозорості або далекозорості в діоптріях не є окремою підставою для встановлення інвалідності. Тобто правила на кшталт «інвалідність дають від мінус 10» або іншого конкретного значення законодавство не встановлює.
Під час оцінювання можуть мати значення, зокрема, гострота зору з переносною корекцією, поле зору, незворотність порушень та їхній вплив на здатність людини орієнтуватися, пересуватися, навчатися, працювати та обслуговувати себе.
Критерії встановлення інвалідності відносять порушення зору до сенсорних порушень. Водночас для визнання людини особою з інвалідністю за загальним правилом мають одночасно бути наявні стійкі порушення функцій організму та відповідний ступінь обмеження життєдіяльності. Стійкими вважаються порушення, якщо хвороба триває або очікується, що триватиме щонайменше 12 місяців, і існують мінімальні шанси на значне поліпшення навіть за найкращого доступного лікування.
Які показники зору прямо зазначені у критеріях
Окремі незворотні порушення органу зору Кабмін прямо включив до переліку станів, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання.
Зокрема, до IБ групи у цьому переліку віднесено двобічний анофтальм, а також сліпоту на обидва ока внаслідок стійких незворотних змін, коли гострота зору з переносною корекцією становить менше ніж 0,05 або є концентричне звуження поля зору до 10 градусів від точки фіксації.
Для II групи у переліку, серед іншого, зазначені стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування та необоротні зміни органу зору з гостротою зору з переносною корекцією 0,
05–0,08 або концентричним звуженням поля зору до 20 градусів на обидва ока або на око, що краще бачить.
До III групи переліком віднесено, зокрема, відсутність одного ока, стійкий повний птоз на одному оці після проведення всіх видів відновного лікування, а також сліпоту на одне око — гострота зору з переносною корекцією 0,05 і нижче або звуження поля зору до 10 градусів. Також зазначене ураження обох очей зі зниженням гостроти зору з переносною корекцією до 0,1 і нижче або концентричним звуженням поля зору до 25 градусів.
Водночас ці показники не слід сприймати як універсальну таблицю автоматичного встановлення групи для кожного випадку погіршення зору. Вони містяться у спеціальному переліку анатомічних дефектів і захворювань, за яких група встановлюється без строку повторного оцінювання. В інших випадках застосовуються загальні критерії та оцінюється фактичне обмеження життєдіяльності конкретної людини.
Які захворювання очей можуть призвести до встановлення інвалідності
Інвалідність може бути пов’язана не стільки з назвою захворювання, скільки з наслідками, до яких воно призвело.
Значні та стійкі порушення зору можуть виникати, зокрема, при глаукомі, діабетичній ретинопатії, захворюваннях сітківки, ураженні зорового нерва, вроджених патологіях або після травм органу зору.
Однак наявність глаукоми, катаракти, високої короткозорості чи іншого офтальмологічного діагнозу сама по собі не означає автоматичного встановлення інвалідності. Експертна команда враховує медичні документи, результати лікування та обстежень, стійкість порушень і те, як вони впливають на життя людини.
МОЗ також наголошує, що під час оцінювання аналізується не лише діагноз, а й вплив стану здоров’я на пересування, самообслуговування, навчання, роботу, спілкування та потребу в допомозі інших людей або допоміжних засобах.
Як визначають групу інвалідності
III група за загальними критеріями встановлюється при помірному — першому ступені обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності.
II група передбачає виражений — другий ступінь обмеження.
I група встановлюється при значному — третьому ступені обмеження. Вона поділяється на підгрупи А і Б залежно, зокрема, від ступеня залежності людини від стороннього догляду та допомоги.
Отже, визначити майбутню групу лише за рецептом на окуляри, кількістю діоптрій або одним результатом перевірки гостроти зору неможливо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
