Остеохондроз грудного відділу хребта: чому болить у грудях та що з цим робити?

Біль у грудях — це симптом, який може проявлятися в абсолютно різних формах і у багатьох асоціюється виключно з небезпечними захворюваннями серця або легенів, наприклад, з інфарктом міокарду, пневмонією або пневмотораксом. Проте цей симптом може вказувати й на патологію опорно-рухового апарату — остеохондроз грудного відділу хребта, що вимагає комплексного обстеження для виявлення справжньої причини скарг і вибору правильної тактики лікування.

Вам буде цікаво: Здоров’я хребта: 10 найчастіших причин сколіозу

Відмітні особливості грудного остеохондрозу

Остеохондроз належить до дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта, при яких спостерігається поступове зменшення та ущільнення хрящової структури міжхребетних дисків. Лідирує у пацієнтів старшої вікової групи — від 30-40 років, проте при дії на організм несприятливих чинників або травм може розвинутися і раніше. Згідно з міжнародною класифікацією хвороб МКБ- 10, остеохондроз хребта належить до дорсопатії — групи захворювань кістково-м’язової системи та сполучної тканини, для яких характерний біль у спині, шиї або грудній клітці,

іноді – з іррадіацією в інші зони.

Основу остеохондрозу складає поступова дегенерація міжхребетних дисків у результаті порушення обмінних процесів і, як наслідок, зменшення живлення хрящів хребта. Ці порушення можуть розвиватися не лише в шийному відділі, але і в грудному або поперековому, і в кожному сегменті хребтового стовпа остеохондроз має характерну симптоматику.

Чому розвивається остеохондроз грудного відділу хребта?

У нормі грудний відділ хребта менш рухливий, оскільки 12 пар ребер прикріпляються до тіл хребта і грудини для стабілізації грудної клітки. Міжхребетні диски є фіброзно-хрящовими утвореннями, які забезпечують не лише стійкість і амортизацію при рухах, але й фізіологічну рухливість у відділі. Розвиток остеохондрозу пов’язують із дистрофічними змінами, при яких знижується судинне живлення дисків внаслідок наступних чинників:

Гравітаційний чинник — при зміщенні центру тяжіння тіла при плоскостопості, надмірній вазі, порушенні постави або ходи внаслідок попередніх травм.

Динамічний чинник — малорухливий спосіб життя або щоденна тривала робота в сидячій або стоячій позі.

Метаболічний чинник — порушення живлення міжхребетних дисків внаслідок хронічних захворювань, гормональних порушень, патології сполучної тканини або генетичної схильності.

Симптоми грудного остеохондрозу

Біль у грудях, між лопатками або у підребер’ї — часті симптоми остеохондрозу грудного відділу хребта. На відміну від гострої серцево-легеневої патології, больові відчуття при дистрофічних змінах хребта частіше мають щемлячий характер середньої інтенсивності, яка збільшується з розвитком остеохондрозу.

Характерні два види симптомів:

Корінцеві — пов’язані з утиском спинномозкових нервів, корінці яких виходять з хребетного стовпа і спрямовуються у зону іннервації. Характеризується порушенням чутливості, м’язовою слабкістю, зниженням рефлексів і корінцевим болем. Оскільки кожен нерв іннервує тільки певну зону, досвідчений лікар без зусиль визначить, який саме нерв уражений.

Рефлекторні — які не мають чіткої проекції болю, проте супроводжуються такими симптомами як відчуття нестачі повітря, загальний дискомфорт у грудях, ускладнене дихання при рухах.

Вам буде цікаво:

Біль у попереку: поширені причини та лікування

Для остеохондрозу характерний взаємозв’язок між положенням тіла або діяльністю: біль у грудях зазвичай виникає після вимушеного положення, наприклад, після тривалої роботи сидячи за столом, або після фізичної активності, коли різкі рухи посилюють стиснення спинномозкових корінців із відчуттям “прострілу” або різкого пекучого болю.

Діагностика і лікування остеохондрозу грудного відділу хребта

Для виявлення причини болю у грудній клітці потрібен детальний опис симптомів і комплексне обстеження. Такий підхід гарантує вибір правильного лікування, яке дозволить не лише усунути біль і дискомфорт у грудях, але і відновити втрачену рухливість. Основу діагностики складають рентген, МРТ і КТ, за допомогою яких лікар оцінює стан опорно-рухового апарату. Для остеохондрозу характерні наступні зміни:

зменшення висоти або протрузія (грижове випинання) міжхребетних дисків;

звуження міжхребцевих отворів;

ознаки компресії корінців спинномозкових нервів.

Додатково може бути призначена консультація невропатолога і здача загальних клінічних аналізів.

Враховуючи, що остеохондроз належить до прогресуючих дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта, лікування залежить від стадії захворювання і загального стану здоров’я пацієнта. Проте, в першу чергу, потрібна модифікація способу життя: нормалізація маси тіла, збалансована дієта і рекомендації з фізичної активності.

Лікувальна фізична культура (ЛФК) при остеохондрозі грудного відділу хребта показана пацієнтам усіх вікових груп для відновлення рухливості хребта і попередження подальших змін. Гімнастика доцільна у комплексі з мануальною терапією, фізіотерапією і прийомом препаратів згідно з рекомендаціями лікаря.

Медикаментозна терапія включає нестероїдні протизапальні засоби та міорелаксанти для зменшення основних симптомів остеохондрозу — болю і дискомфорту. Додатково можуть бути призначені вітаміни та хондропротектори для живлення міжхребетних дисків і попередження подальших змін.

Джерела:

https://www.rmj.ru/articles/nevrologiya/Osteohondroz_sovremennoe_sostoyanie_voprosa/

https://www.rmj.ru/articles/nevrologiya/Osteohondroz_pozvonochnika_spornyei_nereshennye_voprosy_diagnostiki_lecheniyareabilitacii/

Остеохондроз позвоночника: патогенез, неврологические проявления и современные подходы к лечению. Лекция для практических врачей. Часть 1