Це данина пам’яті підлітку, який був чеснішим і наполегливішим за деяких дорослих. Який мав загострене почуття справедливості і хотів жити в українському Харкові, а не в черговому квазіутворенні «pyccкого міра». Власне, за це його і вбили.Школа нарешті носить ім’я Данила Дідіка. Я вдячний всім, хто багато років поспіль рухав цю історію в правильному напрямку: художникам, музикантам і просто людям із активною життєвою позицією. Процес, на жаль, так затягнувся, що дехто до фіналу боротьби не дожив. А отже, табличка на фото — це і данина їхній пам’яті, — повідомив письменник, громадський активіст і волонтер Руслан Горовий.Він додав, що дуже соромно перед батьками Дані, що нашому суспільству знадобилося так багато часу спочатку для осягнення вчинку хлопця, який із друзями пішов охороняти мітинг від провокаторів і загинув, а потому для гідного вшанування його пам’яті.Кажуть, що для перемоги зла, байдужості чи самодурства досить, щоб добрі люди нічого не робили. Однак це не про наш із вами випадок. Ми з вами робили і зробили. Так працює пам’ять, — мається на увазі, що величезна кількість людей намагалися досягти справедливості задля вшанування підлітка, який загинув під час мирної ходи заради України.Загиблий під час Маршу Єдності Даня ДідикНагадаємо, 22 лютого 2015-го в річницю перемоги Революції Гідності у Харкові проходила хода на підтримку єдності України, в якій брав участь Данило Дідик. Хода почалася біля Палацу Спорту, активісти вишикувалися в колону та рушили в напрямку майдану Свободи, однак встигли пройти лише 100 метрів, коли пролунав вибух від закладеної проросійськими покидьками вибухівки.Хлопець ішов попереду колони, перебував поблизу епіцентру вибуху й отримав тяжку черепно-мозкову травму. Травма призвела до коми. Наступного дня, 23 лютого 2015 року, не приходячи до тями, Даня помер.
Читайте еще
23 мар
23 мар
