Посуха й обстріли: збитки аграріїв Херсонщини наближаються до мільярда

Збитки фермерів Херсонщини через посуху вже сягнули майже 1 млрд грн Для офіційного визнання ситуації надзвичайною на державному рівні сума втрат має перевищити 1,2 млрд грн Про це пишеUkrAgroConsult, передає «Комерсант Український»

• Середня врожайність зернових у регіоні впала у 1,5–2 рази у порівнянні з минулим роком.
• У деяких господарствах соняшник взагалі не зійшов, а там, де зійшов, дає лише 2–3 ц/га
• Для порівняння: у 2024 році врожайність становила 25,1 ц/га а у мирному 2021 – 42,2 ц/га

Площі посівів і загибель культур

• У 2025 році площі посівів у регіоні збільшилися до 230 тис. га (торік – 153 тис. га).
• Водночас документи вже зібрано на 40 тис. га повністю знищених або пошкоджених культур.
• Додатково 20–30 тис. га соняшника планують оформити як загиблі.

Війна як фактор ризикуДо кліматичних проблем додається безпекова ситуація

• через артобстріли та атаки дронів згоріло 3200 га полів
• знищено чимало сільгосптехніки;
• є загиблі та поранені фермери.

Попри це, жнива тривають, а частина аграріїв уже розпочала сівбу озимого ячменю.

Херсонщина – традиційно один із ключових аграрних регіонів України,

де вирощують зернові, соняшник і овочі.

Після підриву Каховської ГЕС у 2023 році область фактично залишилася без системного зрошення, що різко підвищило залежність від погодних умов. Посуха в поєднанні з війною стала критичним фактором: фермери не лише втрачають урожай, але й не можуть планувати майбутні сезони через брак води та постійні обстріли.

Що далі?

• Якщо загальна сума збитків перевищить 1,2 млрд грн регіон може отримати статус зони надзвичайної ситуації на держрівні. Це відкриє шлях до компенсацій і програм підтримки.
• Водночас, навіть у разі визнання НС, ключовою проблемою залишиться відсутність зрошення та високі ризики через бойові дії.
• Українські аграрні асоціації закликають міжнародних партнерів розглянути спеціальні програми підтримки південних регіонів адже без інвестицій у зрошувальні системи та відновлення інфраструктури Херсонщина може втратити статус аграрного локомотива.

Що кажуть експерти та аграріїДмитро Юнусов, директор департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОВА:

«Середня врожайність по області дуже сумна. Вона у півтора-два рази нижча, ніж торік. Хоча площі посівів збільшилися».

Фермери регіону у коментарях до профільних видань наголошують: головна проблема не лише у цьогорічній посусі, а в руйнуванні системи зрошення після підриву Каховської ГЕС Без державних програм відновлення поливів господарства ризикують остаточно втратити економічну стабільність.

Експерти аграрного ринку додають:

• у 2025 році Україна втрачає значну частку виробництва зернових і олійних у південних регіонах, що позначиться на експортному потенціалі;
• Херсонщина може перетворитися з регіону-експортера на отримувача дотацій і допомоги;
• надалі ситуацію може врятувати лише інвестиції в нові технології зрошення та адаптацію до кліматичних змін