Херсон

Екологи показали «зону випаленої землі»: як війна знищує природоохоронні території Херсонщини

12 дек•Район.in.ua

Повномасштабне вторгнення Росії призвело не лише до людських втрат і руйнування міст — суттєво постраждала й природоохоронна система України Нове дослідження екологів вперше дало точні просторові дані про те, які саме території природно-заповідного фонду (ПЗФ) зазнали прямих фізичних руйнувань, а де проблеми пов’язані радше з окупацією, мінуванням та втратою контролю.

Про це стало відомо з дослідження Української природоохоронної групи за фінансової підтримки МБО «Екологія – Право – Людина» в рамках реалізації проєкту TEDJusticeROL. Розповідаємо про дослідження в цілому і місце в ньому Херсонщини

Раніше масштаби втрат для ПЗФ переважно визначали «на око» — за фактом того, що територія опинилась в окупації. Це давало завищену картину: юридично заповідник не працює, але це не означає, що екосистеми там знищені.

Нове дослідження вперше відокремлює:

  • фізичні руйнування (бої, фортифікації, пожежі, затоплення після підриву Каховської ГЕС);

  • непрямі наслідки (мінування, відсутність доступу, зупинка охорони).

Екологи змоделювали вплив війни, використавши:

  • QGIS та відкриті геодані,

  • межі всіх об’єктів ПЗФ,

  • фотознімки пожеж NASA FIRMS,

  • карту фортифікацій,

  • дані про бойові дії (ACLED),

  • динаміку лінії фронту,

  • контур затоплення від руйнування Каховської ГЕС.

На основі цих факторів створили єдину просторову модель, де позначено території, що з високою ймовірністю зазнали критичних пошкоджень — і саме їх дослідники назвали «зоною випаленої землі».

Це перший інструмент, який дозволяє оцінювати втрати для кожного конкретного об’єкта ПЗФ, а не лише для регіону.

Чому пожежі й міни моделювали не напряму

  • Мінування: немає достовірних карт, до того ж міни самі по собі не руйнують екосистему до вибуху. Основна шкода — у блокуванні доступу, гасіння пожеж, контролю порушень.

  • Пожежі: далеко від фронту вони можуть бути побутовими. Тому до моделі включили тільки ті загоряння, які зафіксовані всередині «зони випаленої землі» — там їхнє військове походження найбільш ймовірне.

Усі природоохоронні території України тепер розділені на кілька груп — таку класифікацію пропонують вперше:

  1. Зона активних бойових дій та прямих руйнувань («випалена земля»).

  2. Тимчасово окуповані території,

    де зруйновано систему управління та охорони.

  3. Деокуповані, але небезпечні для роботи — через міни та нерозірвані боєприпаси.

  4. Території без значних ушкоджень.

Раніше такого точного розподілу не існувало.

Що показали дані дослідження:

  • 1314 об’єктів ПЗФ потрапили до «зони випаленої землі».

  • 885 територій постраждали від воєнних пожеж.

  • 98 об’єктів були порушені будівництвом фортифікацій.

  • 528 заповідних територій досі перебувають в окупації.

  • 828 — уже деокуповані, але обмежені мінною небезпекою.

Це перша кількісна модель, що дозволяє оцінити збитки точково, а не за масштабними округленнями.

Результати дослідження стануть базою для таких важливих подальших активностей:

  • планування природоохоронного відновлення, включно з розмінуванням;

  • міжнародних судових позовів щодо екологічних збитків, завданих Росією;

  • формування державної політики щодо пріоритетів у відбудові екосистем;

  • організації моніторингу, де вже зараз можна починати фіксувати зміни.

У ситуації, коли польові дослідження часто неможливі, ГІС-моделі та супутникові дані стають єдиним реалістичним способом оцінки екологічної шкоди.

Район.Каховка нагадує: природно-заповідний фонд Херсонської області станом на 1 січня 2021 року налічував 84 об’єкти загальною площею 319 315,9841 га Відсоток заповідності складає 11,22%

ПЗФ області представляють:

  • біосферні заповідники — Чорноморський та Асканія-Нова (площа — 139 821,4 га);

  • національні природні парки — 5 (площа — 166 692,7441 га);

  • заказники загальнодержавного значення — 8 (площа — 34 607 га);

  • заказники місцевого значення — 15 (площа — 29 548,74 га);

  • пам’ятки природи місцевого значення — 30 (площа — 26,1 га);

  • дендрологічний парк загальнодержавного значення — 1 (площа — 167,3 га);

  • парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення — 13 (площа — 175 га);

  • заповідні урочища — 10 (площа — 902 га).

UNCG у 2022 році повідомляли, що після звільнення правобережжя в Херсонській області було деокуповано 25 територій ПЗФ загальною площею понад 18 тис. га і це «приблизно 13% природно-заповідного фонду Херсонської області». Тобто вони виходять із того, що зараз під контролем України ≈13% ПЗФ області (правий берег), а близько 87% — залишаються під окупацією (лівобережжя та дельта). Це дуже приблизна оцінка, адже тривають бойові дії, є так звана «сіра зона». Втім, така навіть приблизна оцінка дає уявлення про те, що істотна частина природно-заповідного фонду Херсонської області перебуває під окупацією і, судячи з досліджень, перебуває під великими загрозами, які створили росіяни.

Читайте також:

Ангеліна Калініна вийшла до чвертьфіналу на турнірі WTA 125 у Ліможі

дельта, nasa, Дія, фронт, фонд

Читайте еще