Повномасштабне вторгнення Росії призвело не лише до людських втрат і руйнування міст — суттєво постраждала й природоохоронна система України Нове дослідження екологів вперше дало точні просторові дані про те, які саме території природно-заповідного фонду (ПЗФ) зазнали прямих фізичних руйнувань, а де проблеми пов’язані радше з окупацією, мінуванням та втратою контролю.
Про це стало відомо з дослідження Української природоохоронної групи за фінансової підтримки МБО «Екологія – Право – Людина» в рамках реалізації проєкту TEDJusticeROL. Розповідаємо про дослідження в цілому і місце в ньому Херсонщини
Раніше масштаби втрат для ПЗФ переважно визначали «на око» — за фактом того, що територія опинилась в окупації. Це давало завищену картину: юридично заповідник не працює, але це не означає, що екосистеми там знищені.
Нове дослідження вперше відокремлює:
- фізичні руйнування (бої, фортифікації, пожежі, затоплення після підриву Каховської ГЕС);
- непрямі наслідки (мінування, відсутність доступу, зупинка охорони).
- QGIS та відкриті геодані,
- межі всіх об’єктів ПЗФ,
- фотознімки пожеж NASA FIRMS,
- карту фортифікацій,
- дані про бойові дії (ACLED),
- динаміку лінії фронту,
- контур затоплення від руйнування Каховської ГЕС.
Це перший інструмент, який дозволяє оцінювати втрати для кожного конкретного об’єкта ПЗФ, а не лише для регіону.
Чому пожежі й міни моделювали не напряму
- Мінування: немає достовірних карт, до того ж міни самі по собі не руйнують екосистему до вибуху. Основна шкода — у блокуванні доступу, гасіння пожеж, контролю порушень.
- Пожежі: далеко від фронту вони можуть бути побутовими. Тому до моделі включили тільки ті загоряння, які зафіксовані всередині «зони випаленої землі» — там їхнє військове походження найбільш ймовірне.
- Зона активних бойових дій та прямих руйнувань («випалена земля»).
- Тимчасово окуповані території,
де зруйновано систему управління та охорони.
- Деокуповані, але небезпечні для роботи — через міни та нерозірвані боєприпаси.
- Території без значних ушкоджень.
Що показали дані дослідження:
- 1314 об’єктів ПЗФ потрапили до «зони випаленої землі».
- 885 територій постраждали від воєнних пожеж.
- 98 об’єктів були порушені будівництвом фортифікацій.
- 528 заповідних територій досі перебувають в окупації.
- 828 — уже деокуповані, але обмежені мінною небезпекою.
Результати дослідження стануть базою для таких важливих подальших активностей:
- планування природоохоронного відновлення, включно з розмінуванням;
- міжнародних судових позовів щодо екологічних збитків, завданих Росією;
- формування державної політики щодо пріоритетів у відбудові екосистем;
- організації моніторингу, де вже зараз можна починати фіксувати зміни.
Район.Каховка нагадує: природно-заповідний фонд Херсонської області станом на 1 січня 2021 року налічував 84 об’єкти загальною площею 319 315,9841 га Відсоток заповідності складає 11,22%
ПЗФ області представляють:
- біосферні заповідники — Чорноморський та Асканія-Нова (площа — 139 821,4 га);
- національні природні парки — 5 (площа — 166 692,7441 га);
- заказники загальнодержавного значення — 8 (площа — 34 607 га);
- заказники місцевого значення — 15 (площа — 29 548,74 га);
- пам’ятки природи місцевого значення — 30 (площа — 26,1 га);
- дендрологічний парк загальнодержавного значення — 1 (площа — 167,3 га);
- парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення — 13 (площа — 175 га);
- заповідні урочища — 10 (площа — 902 га).
Читайте також:
Ангеліна Калініна вийшла до чвертьфіналу на турнірі WTA 125 у Ліможі