Борисфен, Славутич, Данапріс… Як тільки не називають цю могутню річку, що простягається на території трьох країн. Тільки в Україні протяжність Дніпра майже 1000 кілометрів, річка є у 9 регіонах і вважається водоймою з найдовшою течію в країні. Щороку першої суботи липня відзначається Міжнародний день Дніпра. От тільки чи є що святкувати нам, кому у спадок дістався «ревучий», і чи бережемо ми свій унікальний Дніпро? Учасники акції «Пошук нескарбів» у цьому дуже сумніваються… Ранковий Херсон. Набережна в парку Слави. Напередодні свята у Дніпро занурюються 7 водолазів від ГУ ДСНС області та Херсонської державної морської академії. Акцію «Пошук нескарбів» ініціювали екологічний центр Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. О. Гончара, Національний природний парк «Придніпровський» та команда юних екоактивістів #ZWSHerson. Здавна вважалося, що на дні водойм лежать скарби – якісь коштовності із давно затонулих суден, щось кимось загублене і т.д. Це тому і Дніпро оповитий легендами. Насправді ж річка зберігає інші скарби – різний непотріб, який залишають після себе відпочивальники.
Перед зануренням водолазам видають мішки… для нескарбів. На те, що з цього вийде, ми, журналісти, чекаємо на набережній. Ніхто не сумнівався, що результат буде, але щоб так швидко… Вже за лічені хвилини після пірнання водолази передають на човни перший «улов»… На березі відвантажують мішка, вщент заповнені сміттям. Здебільшого це пляшки та бите скло. Видно, що на набережній городяни і, певно, гості міста, люблять відпочити з алкоголем. Прибирають за собою не всі. Відтак те, що залишається після пікніків, часто опиняється на дні річки. Серед того, що водолази піднімають наверх, зустрічається і справжній раритет. Приміром, майже ціла пляшка ще з радянським маркуванням.
-Скажу, що цій пляшці точно понад 30 років. У таких продавалося молоко. Бачите, вона вся вже обросла мушлями. Видно, що дуже довго пролежала у воді. Її разом з іншими нескарбами відправимо на сортувальний пункт. Сподіваюся, що сміття в Дніпрі хоч трохи стане менше , — розповідає керівниця центру екологічної інформації обласної універсальної бібліотеки Юлія Тищенко. Крім скла водолази дістають автомобільні покришки,
поліетиленої пакети, якесь залізяччя. 20 наповнених мішків, тобто майже півтонни непотребу. Все це потрапило у Дніпро завдяки людям, яким начхати на довкілля. Та якщо сміття чисто гіпотетично можна підняти на поверхню, то боротися з невидимим забрудненням нереально. За оцінками екологів, наразі вона у Дніпрі насичена фосфатами, важкими металами, які потрапляють сюди через стоки з різноманітних будівель та підприємств. Так, не секрет, що в Херсоні вже не залишилося виходів до Дніпра, все забудовано «саклями бідних горців». Поява споруд впритул до води змінює русло Дніпра. Змінюється екосистема річки – менше стає риби, вода цвіте.
«Цьогоріч Дніпро зеленів вже двічі. Хоча раніше це відбувалося аж наприкінці липня. Тобто, ситуація змінюється в гірший бік. Зрозуміло, що всі хочуть жити поближче до річки. Але ж якщо так буде й далі, маємо ризик, що Дніпро буде таким брудним, що жити поряд вже не можна буде», — розповідає працівниця працівниця Національного природного парку «Нижньодніпровський» Тетяна Крючкова. Організатори акції констатують: такі суботники — дуже дороге задоволення. Від роботи доводиться відволікати водолазів, залучати оснащення, зокрема, ехолоти і т.д. Генеральні прибирання на Дніпрі небайдужі проводять час від часу. Але ж якщо українці не змінять ставлення до природи, такі заходи залишатимуться малоефективними… -Всі ми хочемо бути в Європі, туди тягнемося. Але ж не варто забкувати, що Європа починається з кожного з нас, — говорить директор Херсонського морського спеціалізованого тренажерного центру при ХДМА Сергій. В акції він брав участь як водолаз.
Марина САВЧЕНКО
Фото автора.
