1 жовтня «Гуллівер» – один з найбільших торговельно-офісних комплексів в Києві та Україні – міг отримати нового власника. Але не отримав: аукціон не відбувся. Чому не виявилось тих, хто побажав би взяти участь в торгах і чому двом державним банкам, які володіють нині комплексом, важливо продати цей актив – з’ясовував «Комерсант Український»
Ймовірний переможець аукціону, який мав відбутись на майданчику «Prozorro.Продажі», отримав би у власність сам торговельно-офісний комплекс «Гуллівер» з об’єктами громадського призначення та паркінгом, загальною площею 151 805,3 кв.м, а також дві земельні ділянки загальною площею 1,2512 га.
Торги мали проходити за правилами трираундового англійського аукціону. Згідно з ними, учасники подають свої закриті цінові пропозиції ще до початку аукціону. Тобто потенційні покупці не знали б, чи є ще конкуренти та не бачили б ставки один одного. Електронна система відранжирувала б ставки учасників від найменшої до найбільшої і той, хто зробив найвищу (закриту) цінову пропозицію мав би право останнього ходу в кожному з раундів, що підвищувало б його шанси на перемогу.
Протягом трьох раундів, які мали тривати по 3 хвилини, учасники змагались би за лот та підвищували б свої ставки. Але цей аукціонний процес стартував би лише за умови реєстрації щонайменше двох учасників. Їх на момент завершення прийому заявок – 30 вересня о 20.00 – не виявилось.
Власниками торговельно-офісного комплексу «Гуллівер» на даний момент залишається консорціум державних банків – “Ощадбанк” та “Укрексімбанк”, яким належить, відповідно 80% та 20% комплексу.
Не лише ціна має значенняСтартова ціна продажу столичного «Гуллівера» становила 9 235 467 626.87 грн без ПДВ. – це 207 303 344,00 дол. США. При чому умовою продажу була повна оплата угоди в день укладення договору купівлі-продажу. І логічно припустити, що саме така висока ціна і така обтяжлива умова вплинули на те, що ніхто так і не зголосився до участі в конкурсі. Тим більше за нинішньої безпекової ситуації.
В “Ощадбанку” це розуміють і однією з причин, чому інтерес до активу не трансформувався в практичну участь у конкурсі, вважають те, що інвестори залишаються обережними через воєнні ризики. Пояснили там і свою позицію щодо ціни продажу активу.
«Для нас як для державного банку важливо, щоб реалізація активу відбувалась максимально прозоро й з найбільшим можливим фінансовим результатом, який впливатиме на сплачені державі податки і дивіденди», – зазначив голова правління “Ощадбанку” Юрій Каціон наголосивши при цьому, що рішення відносно подальшої стратегії реалізації активу будуть ухвалювати зважено.
І ухвалюватимуть його, мабуть, з надією, що наступна спроба буде більш вдалою. Зокрема, і тому, що цей дороговартісний актив стає тягарем для банків, якого не просто, але варто, якнайшвидше позбутись. Пояснює Олександр Савченко, ректор Міжнародного інституту бізнесу, колишній заступник голови Національного банку України
«У банків є такі нормативи ліквідності. А подібні матеріальні активи, які у них, вони, по суті, виключаються з розрахунку нормативів. І для аудиторів, і для Нацбанку це не дуже добре. Завдання банків – не володіти непрофільними активами, а якнайшвидше їх позбуватися: продавати чи переводити в іншу правову форму. І будь-який банк в будь-якій частині світу намагається позбутися непрофільних активів.
Бо, по-перше, фахівців відповідних немає. По-друге, погіршує нормативи. І я не впевнений, що банк це найкращий розпорядник майна».
Олександр Савченко пригадав і приклади з власного досвіду на чолі банківських структур, коли доводилося забирати, як заставу, приміром, заводи і швидко їх продавати.
«Завдання було за 2-3 місяці позбутися таких активів, тобто їх продати. З дисконтом навіть, але це все одно краще, ніж непрофесійно займатися менеджментом. До того ж, за такий актив все одно буде боротьба. І не завжди чесними способами. Тому це ще й небезпечний актив. Колись небезпечними активами для банків були ті, що пов’язані з нафтою і газом. А зараз до них додалися ще дуже багато активів, які можна вважати небезпечними», – зазначає фахівець.
Нагадаємо, “Ощадбанк” та “Укрексімбанк” здобули цей торговельно-офісний актив за результатами тривалих суперечок, які розгортались в судах і поза ними. І це також могло відлякати потенційних інвесторів.
Скандальна історія «Гуллівера»Історія цього торговельно-офісного комплексу розпочалась ще у 2003 році. За наступні десять років змінювались і проєкти будівництва,
і його власники. У 2010 році комплекс отримав свою нинішню назву. А офіційне відкриття ТРЦ «Гуллівер» відбулося у 2013 році.
Має «Гуллівер» й іншу довгу історію – ту, що сповнена конфліктами. Її початком можна вважати 2007-й рік, коли тодішній власник комплексу – компанія «Три О» – уклала з “Ощадбанком” і “Укрексімбанком” іпотечний договір для фінансування за кредитною лінією. У 2024-му році позичальник почав скорочувати платежі, а згодом припинив виконання зобов’язань за кредитним договором. Як відомо, засоби масової інформації пов’язували ТОВ «Три О» з бізнесменом Віктором Поліщуком – колишнім власником банку «Михайлівський» та мережі «Ельдорадо».
Майно «Гуллівера» побувало свого часу і під керуванням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Там воно опинилось, як актив пов’язаний із колишнім президентом Віктором Януковичем та його оточенням, у межах кримінального провадження про незаконне привласнення коштів державних банків. Нацагентство довго шукало управителя для комплексу,
аж поки у жовтні минулого року не припинило це робити після того, як судовим рішенням було встановлено, що частка у власності ТРЦ «Гуллівер» належить державним банкам-кредиторам, а не особам, пов’язаним із Януковичем.
Є в скандальній історії «Гуллівера» і ще одна, більш конкретна дата – 26 липня 2025 року. Тоді було ухвалено рішення про державну реєстрацію за консорціумом “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” права власності на торговельно-офісний комплекс «Гуллівер», який слугував забезпеченням виконання зобов’язань за кредитом. Це однак не стало завершенням конфлікту, оскільки, як тоді пояснювали, приміром, в “Ощадбанку”, представники колишнього власника (ТОВ «Три О») всіма способами саботували передавання банкам ефективного управління комплексом. І задля забезпечення стабільного функціонування торговельно-офісного комплексу нові власники ухвалили рішення тимчасово закрити «Гуллівер» з 30 жовтня 2025 року. І лише 1 лютого цього року бізнес-центр та торговельно-розважальний центр, де розташовано близько 60 закладів і магазинів, також є фуд-корт і кінотеатр, відновили свою повноцінну роботу.
Одночасно тривали судові розгляди, пов’язані з припиненням орендних відносин за договорами, укладеними ще з ТОВ «Три О». Нарешті в серпні цього року Господарський суд Києва відмовив ТОВ «БК «Міленіум» у позові до “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” щодо права користування офісними приміщеннями у «Гуллівері».
Вже 1 жовтня 2026 року у цього багатофункціонального та багатостраждального комплексу мав з’явитись новий власник. Але не з’явився. Поки що. Після того, як конкурс не відбувся, нинішні власники повідомили, що наглядові ради “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” при визначенні подальшої стратегії оцінюватимуть готовність ринку та потенційних інвесторів до придбання активу і саме з огляду на це визначатимуть можливі моделі та терміни його продажу.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
