Палац у Рудому Селі на Київщині, який нині зберігся переважно у вигляді руїн, імовірно збудував не рід Браницьких, а польський шляхтич Станіслав Залєський. Про це йдеться в матеріалі Української правди. Життя.
Маєток оповитий легендами: місцеві жителі розповідають, що серед його залишків можна зустріти привидів колишніх господарів. Через це історію палацу часто пов’язують із Браницькими — одним із найвідоміших аристократичних родів свого часу.
До чого тут БраницькіОлександра Браницька була дружиною польського магната Францишека-Ксаверія Браницького та племінницею князя Григорія Потьомкіна. Вона мала значні статки, була наближена до двору Катерини ІІ, а після смерті чоловіка управляла родинними маєтками.
Ім’я Браницьких справді тісно пов’язане з історією Білоцерківщини. Їхній внесок згадують у контексті розбудови Білої Церкви та створення дендропарку «Олександрія», названого на честь Олександри Браницької.
Водночас розкіш аристократичних резиденцій трималася на праці кріпаків — людей, позбавлених можливості самостійно визначати власну долю. Однак доказів, що саме Браницькі збудували палац у Рудому Селі,
дослідники не наводять.
Версія про Станіслава ЗалєськогоІсторичні джерела ведуть до іншого власника маєтку. Дослідниця Оксана Салата у статті «Польська архітектурна спадщина XVIII–XIX століття на Київщині» зазначає, що палац у Рудому Селі спорудив Станіслав Залєський
Наприкінці XVIII століття Руде Село належало саме Залєському. Він був польським шляхтичем і маршалком шляхти Сквирського повіту. Після його смерті маєток, за даними дослідниці, перейшов до племінниці Феліції Івановської, оскільки власник не мав дітей. Надалі спадщина переходила наступним поколінням цієї родини.
Тож версія про Браницьких, найімовірніше, виникла через їхній значний вплив у регіоні та зв’язок із численними маєтками Білоцерківщини. Проте наявні дослідження пов’язують будівництво палацу саме із Залєським.
Руїни маєтку в Рудому Селі сьогодні залишаються не лише місцем для моторошних легенд, а й свідченням польської шляхетської архітектури XVIII–XIX століть. Про інші оповиті таємницями історичні місця Київщини можна прочитати в матеріалі про дачу Івана Чоколова в Ірпені, яка також є частиною культурної спадщини регіону.