Трохи більш як місяць минуло з моменту аварії на горлівському «Стиролі»: тоді шестеро працівників загинуло, 30 постраждали. Причину встановила Державна комісія — прорив трубопроводу рідкого аміаку, що стався через знос металу.
Хоча (вдумайтеся!) цей трубопровід пройшов усі передбачені чинними нормативами перевірки і досліджувати його технічний стан мали лише 2014 року. Це за нормативами, розробленими понад півстоліття тому, в кінці 1960-х. Інших просто не існує: як вам це в контексті Угоди про асоціацію з ЄС?
Головним ризиком на шляху до європейського співтовариства глава уряду назвав необхідність знайти величезні ресурси та час для модернізації економіки, для технологічного переоснащення всього виробничого ланцюга.
А починати цей непростий шлях треба з корекції нормативно-правової бази, переконані українські хіміки. Вони зібралися на «Рівнеазоті» саме для того, щоб відпрацювати свої пропозиції та покласти їх на робочий стіл Кабміну. Хімічна галузь виявилася найбільш чутливою до євроінтеграційних процесів ще й тому, що, власне, давно працює на експорт.
Професія хіміка завжди була однією з найскладніших,
адже потребує високої кваліфікації: це одночасно робота з високими температурами і з надвисоким тиском — людина, за великим рахунком, управляє вибухом різної сили. Тому підвищені вимоги і до підбору персоналу, й до технологічного обладнання та безпеки праці — не чиїсь примхи, а необхідність. «Старша плеяда хіміків добре знає прізвище Юрія Кудірова, який свого часу був першим заступником нашого профільного міністра. Якщо десь ставалася аварія, він не йшов одразу на той майданчик, а прямував у техвідділ заводу: саме там шукав її причину. Сьогодні, коли хімічній галузі в Україні півстоліття, а її азотній частині — 60 років, зміни в нормативній технічній документації назріли й перезріли. Адже українські підприємства використовують застарілі методи контролю за технічним станом обладнання. Із трьох тисяч нормативно-правових актів, що регулюють безпеку й охорону праці, в незалежній Україні оновлено лише 800», — каже голова Союзу хіміків України Олексій Голубов.
«10 років перехідного періоду — не так уже й багато для запровадження європейських норм та технічних регламентів ЄС у всіх галузях промисловості»,
— вважає голова Федерації роботодавців України, голова ради групи компаній GROUP DF Дмитро Фірташ. А проблеми у всіх аналогічні: у щоденному житті ми ходимо з айфонами нового покоління, а на виробництві живемо інструкціями 1969 року. І якщо з модернізацією підприємств їх власники та роботодавці справляються, поступово оновлюючи основні фонди, то нормативну базу їм самим змінити не до снаги, потрібна допомога науково-дослідних інститутів, відповідних державних відомств. Поставити на повний зріст цю проблему їх змусила аварія на «Стиролі»: якби обстеження трубопроводу проходило із застосуванням сучасних методів діагностики, її можна було б уникнути. Однак технічний персонал діяв саме за нормативами минулого століття, не маючи права на щось інше.
Друга проблема, яку порушив «Стирол»,— алгоритм дій у випадку надзвичайних ситуацій. Дій злагоджених, а не хаотичних, які, на жаль, були в Горлівці. Інформаційний простір облетіли кадри з начальником міліції, котрий зламав шлагбаум, бо його не пускали на підприємство. Але не пускали саме тому, що люди, відповідальні за безпеку,
бачили: він потрапить прямо в аміачну хмару, і тоді наслідки могли бути непередбачуваними. До речі, скупчення міліції, рятувальників, лікарів та журналістів на одній прохідній лише підсилило хаос. Тому потрібно заздалегідь відпрацювати модель поведінки в подібних ситуаціях, попередньо створивши на подібних підприємствах необхідну інфраструктуру.
Система оповіщення про аварії та надзвичайні ситуації має бути автоматичною: не можна зациклити все на одній людині — диспетчерові, як це є сьогодні, і не лише в хімічній галузі. Отож, відпрацювавши логістику виробництва навіть на цих очевидних речах, уже можна буде говорити про принципово інший рівень промислової безпеки держави.
ДОВІДКА «УК» Щорічно в Україні стається 10 тисяч нещасних випадків, внаслідок яких гине близько тисячі людей. Для порівняння: в перерахунку на 100 тисяч людей смертність на виробництві в Україні у три рази вища, ніж у країнах ЄС.
У європейських країнах діє система якості в дотриманні безпеки праці OHSAS (система менеджменту професійної безпеки і здоров’я), яка 2008 року була впроваджена як міжнародний стандарт.
Ініціатором її розроблення стала Великобританія, де реєструється найнижча смертність на виробництві.
ПРЯМА МОВА Василь БЕРТАШ, голова Рівненської облдержадміністрації: — Один із пріоритетів влади — безпека на виробництві, життя та здоров’я людей. Тому маємо спільно з виробничниками, з бізнесом діяти на запобігання аварійним ситуаціям. Дякувати Богові, наш «Рівне?азот» він останнім часом милує від нещасних випадків. Але ж тут вкладають у безпеку праці чималі кошти. Ми в області мали інший випадок: два роки тому згорів територіальний центр для престарілих у Дубровицькому районі. Якби відповідальна людина діяла за правилами, тобто одразу ж викликала пожежників, стареньких можна було б врятувати. Натомість вона півгодини самотужки гасила вогонь. Тому питання безпеки наших людей актуальні, як бачимо, не лише на виробництві, а й у повсякденному житті.
