«Ми не лукавили з тобою,Ми просто йшли, у нас немаЗерна неправди за собою» Ці слова з поезії Тараса Шевченка для багатьох митців-скульпторів ставали дороговказом у злеті творчих задумів при створенні проектів пам’ятника Великому Кобзареві. Сьогодні ці конкурсні доробки - проекти пам’ятників у мініатюрі - виставлені у залі бібліотеки №8, аби мешканці міста мали можливість ознайомитися з ними, дати певну оцінку. А також вибрати один із них за викарбуваним номером і як результат свого вподобання, вкинути номерок у скриньку. Звісно, при фаховому відборі одного з десятків проектів пам’ятника для його зведення, відповідна комісія зважатиме і на ось таку оцінку білоцерківців.
Нещодавно виставку конкурсних проектів пам’ятника Т.Г.Шевченку відвідав міський голова Василь Савчук, кілька його заступників, начальники багатьох відділів та управлінь міської ради, представники творчої інтелігенції і громадськості, а також журналісти.
Відвідувачі конкурсу-виставки з непідробною цікавістю оглядали проекти пам’ятника Тарасу Шевченку – а це і одинокі постаті Кобзаря, і поєднання його фігури з героями творчих доробків… На фоні постаті Кобзаря – і гайдамаки,
і козаки, і закріпачені селяни, і його героїня – Катерина.
Було помітно, як присутні не один раз проходили повз проекти пам’ятника, оскільки кожен із них заслуговував на увагу. Тобто, був виконаний автором з певною метою. Хтось поставив постать Тараса з палітрою в руках, аби нагадати людям, що Шевченко був ще й видатним художником. (Справді, у далекому 1860 році Шевченко став першим у Росії академіком гравюри, створивши 1200 живописних творів). А хтось відтворив Шевченка в молодому віці – в непоборному русі, підкреслюючи його душевний стан при написанні геніальних творів, які увійшли до Кобзаря. В багатьох своїх проектах автори бачили в постаті Шевченка як людину-пророка, яка вдивляється у вічність, надає українцям настанови, спрямовує їх на орієнтири духовних цінностей.
Після тривалих оглядин проектів, перед присутніми виступив Василь Савчук. Він наголошував, що дані проекти пам’ятника – то величезна праця митців-скульпторів з різних куточків України. Кожен із них (у конкурсі взяли участь 16 скульпторів) мав за честь попрацювати над постаттю Кобзаря. Однак місто має вибрати один з проектів. А також вибрати і місце для встановлення пам’ятника Шевченку. Звісно, над цим непростим завданням працюватимуть і скульптори, і архітектори, і представники від громадськості… Одне слово, місто зробить все можливе, аби конкурс виборов найліпший проект. І вже як пам’ятник - прикрашав один з найкращих куточків Білої Церкви.
Андрій Петров
