Киев

Курикін про встановлення контейнерів для збору небезпечних відходів

Влада збирається встановити в Києві майже півтори сотні контейнерів для збору небезпечних відходів. Але проблема полягає не в зборі, а в правильній утилізації цих відходів, заявив в ефірі 106 FM екс-заступник Міністра екології та природних ресурсів України Сергій Курикін. У столиці встановлять 140 контейнерів для збору небезпечних відходів, повідомили в прес-службі Київської міської адміністрації. У цих контейнерах можна буде утилізувати не лише старі ртутні градусники, а й використані лампи та батарейки. Їх мають розмістити в районних державних адміністраціях Києва і в ЖЕКах.

На цю тему радіостанція Голос Столиці поговорила з екс-заступником Міністра екології та природних ресурсів України Сергієм Курикіним.

Раніше вже встановлювали такі контейнери?

— Ні, що стосується ртутьвмісних відходів, подібних ініціатив не було. Так, були спроби збирати таким чином батарейки, але якихось серйозних результатів вони не дали. А от ініціатива про збір термометрів і ртутних ламп виникла вперше, і ситуація тут неоднозначна. З одного боку, похвальна будь-яка ініціатива, яка спрямована на практичне рішення нерозв'язних досі проблем поводження з небезпечними відходами,

а з іншого боку, потрібно розуміти, що крім місць збору таких відходів, необхідно визначити оператора, який буде цим займатися. А оператором має бути організація, яка крім штату, навченого персоналу, має ще й відповідну ліцензію, тобто дозвіл на збір, транспортування, переробку ртутьвмісних речовин. І яким чином збираються в адміністрації вирішити ці питання, мені незрозуміло. В Україні є лише кілька підприємств, які здатні переробляти ртуть, і, швидше за все, цей оператор буде просто передавати відходи на переробку.

Відходи збиратимуть в одному контейнері, або їх треба буде спочатку розділяти? Термометри окремо, лампи окремо?

— Звісно, звалювати все в одну купу не можна, оскільки технологія вилучення ртуті з термометра і технологія вилучення ртуті з ртутної лампи відрізняються. Тобто, коли ми кажемо про встановлення якогось контейнера – це умовність. Насправді мова йде про декілька контейнерів, про якийсь спеціально обладнаний пункт, тому що просто прийти і кинути той же градусник або лампу в якесь відро неможливо, тому що ртуть – це матеріал, з яким необхідні поводитися особливо обережно.

Що входить до списку небезпечних відходів?

— Все, що містить якісь хімічні елементи, якщо казати загальними словами. Найбільш небезпечні відходи вимагають спеціального дозволу Мінекології на поводження з ними.

Існує думка, що збирати батарейки небезпечно, тому що невідомо, що з ними відбувається далі. Може простіше і безпечніше просто їх викидати?

— Просто викинути – не варіант, тому що одна батарейка здатна забруднити до двадцяти квадратних метрів території, на яку вона потрапляє. Збирати їх необхідно.

Чи є в Україні підприємства, які готові переробляти ртутні термометри, батарейки?

— В Україні є, принаймні, два підприємства, які здатні ефективно переробляти ртуть. Інше питання, в яких обсягах? Наприклад, свого часу ставилося питання про переробку ртутьвмісних матеріалів з відомого київського заводу «Радикал», на якому ще з радянських часів займалися виробництвом каустичної соди і на його території накопичено величезну кількість ртутьвмісних відходів. Потихеньку ця проблема вирішується, але я добре пам'ятаю, як намагалися вирішити проблему обсягів переробки. Тобто,

підприємства, які сьогодні існують в Україні, можуть переробляти ртутьвмісні відходи, питання в тому, в яких обсягах і в якій концентрації. Що стосується батарейок, то це простіше, тому що вони не містять ртуть. На сьогоднішній день існує лише кілька приватних фірм, невеликих підприємств, які готові приймати на переробку саме елементи живлення. Тобто, я б все-таки розділяв проблеми переробки ртутьвмісних елементів і елементів живлення, тому що там і хімічний склад різниться, і технологія переробки відрізняється, ну і ступінь токсичності і відповідальність за переробку інша.

Відходи київського заводу «Радикал» потрібно вивозити за кордон ― еколог

У Хмельницькому невідомі викинули на смітник більше тисячі ртутних ламп. Чи може це бути компанія, яка займалася збором?

— Скоріш за все. Це питання потрібно задавати екологічній інспекції, яка і покликана контролювати виконання вимог екологічного законодавства. У даному випадку ми маємо справу з грубим порушенням. Пару тижнів тому в пресі пройшло повідомлення про те, що в Києві на Осокорках знайшли таке несанкціоноване звалище ртутьвмісних відходів.

Тобто така тенденція є, від цього відмахуватися не можна, і тут можна лише говорити про необхідність посилення контролю як з боку правоохоронних органів, так і з боку екологічної інспекції, тому наслідки такого ставлення можуть бути наймасштабнішими і вкрай неприємними.

Цим повинні займатися правоохоронні органи і екологічна інспекція?

— Звісно. Правоохоронні органи, оскільки їхня справа – стояти на сторожі закону. А екологічна інспекція – оскільки ця структура покликана контролювати дотримання екологічного законодавства. Різниця між ними в тому, що екологічна інспекція, зібравши матеріали і зафіксувавши порушення, просто передає їх в правоохоронні органи, які в подальшому визначають міру відповідальності тих, хто ці норми порушив.

Можливо, варто зобов'язати компанії звітувати про утилізацію?

— Вони апріорі звітують. Вони зобов'язані звітувати. Тому що коли їм видається ліцензія, то в цих ліцензійних зобов'язання є така звітність. Більш того, вони зобов'язані підтвердити, що у них є потужності, які необхідно використовувати для збору, для транспортування. А якщо вони беруться переробляти,

то має бути підтвердження того, що вони здатні це переробляти. Тобто формально, на папері все є, але інше питання, як це відбувається в житті, і чи вистачає відповідальності у тих людей і організацій, які цим займаються, для того щоб виконувати взяті на себе зобов'язання.

До слова, раніше в ефірі 106 FM еколог Тетяна Тимочко заявила, що населення труять ртуттю з дозволу Мінприроди.

Варто відзначити, що в Україні не розвинена система переробки твердих побутових відходів. При цьому сміттєві звалища в країні не відповідають європейським стандартам якості. Про це в ефірі «ГС» повідомила еколог Алла Войцеховська.

Раніше незалежний експерт з питань зміни клімату Тарас Бебешко в ефірі радіостанції заявив, що уряд України протягом шести років намагався «прилаштувати» кошти, отримані в рамках Кіотського протоколу, але тільки частину з них використали ефективно.

Читайте еще