Киев

Плавав «Цесаревич» біля наших берегів

Пароплав “Цесаревич”

Розглядаючи стару світлину (очевидно, першого десятиліття ХХ ст.), на якій біля переяславської пристані зображено пасажирський пароплав із назвою “Цесаревич”, захотів дізнатись про нього побільше. Знайшовши в Інтернеті кілька публікацій, вирішив поділитися інформацією з читачами «Вісника».

У 1858 році в Києві виникло Товариство пароплавства по Дніпру та його притоках (Перше товариство пароплавства).

Через три десятки років з’явилося Друге товариство. Близько 5 років між ними відбувалась жорстка конкуренція, аж доки у 1892-му році Друге товариство не очолив агент Першого, підприємець Давид Марголін. Ця людина спромоглася, аби обидві компанії координували свої дії як Об’єднані товариства, правління яких розміщувалося в Києві у приватному будинку Давида Марголіна на Олександрівській вулиці (сучасна назва – Сагайдачного).

Товариства використовували плавзасоби різної якості – від невеликих прогулянкових пароплавів, яким прохід під мостами не складав особливих проблем (потрібно було просто опустити трубу), до фешенебельних двотрубних з каютами першого і другого класів,

чудовою кухнею і відмінним обслуговуванням.

Згідно з відомостями 1905 року, Перше товариство володіло 36 пароплавами, зокрема, пасажирськими суднами «Княгиня Ольга Свята», «Князь Володимир Святий», «Ратмір», «Цар», «Цариця». Друге налічувало 21 пароплав, серед яких – «Держава», «Словянин», «Могутній», «Цесаревич», «Пушкін». У спільному користуванні було 12 пароплавів, в тому числі найбільший з пасажирських на Дніпрі вище порогів «Цар Микола II». Цю флотилію обслуговували 84 пристані, а також ремонтно-механічні майстерні на Трухановому острові.

Сучасники стверджували, що найкращі пароплави Києва не поступалися пасажирським суднам на Волзі та Міссісіпі. Проте природний режим дніпровських вод ускладнював рух плавзасобів, і навіть в путівниках вказувалося: «Час прибуття пароплавів до Києва визначити вкрай важко, оскільки внаслідок мілководдя та інших причин вони зазвичай запізнюються в дорозі і надзвичайно рідко приходять до Києва у зазначений за розкладом час».

У пору свого розквіту Об’єднані товариства обслуговували одинадцять маршрутів. Двічі на день від київської пристані відходили пароплави в Катеринослав.

По одному пароплаву курсувало щодня між Києвом і Гомелем, Києвом і Ржищевом, два здійснювали зв’язок з Черніговом. Постійно о шостій годині вечора відправлявся пароплав на Чорнобиль. Щопонеділка, а також по четвергах і п’ятницях можна було відплисти в Могилів, Лоєв (під Гомелем), а звідти дістатися іншим судном до самої Орші (Білорусь). Крім цього, існувала дачна лінія «Київ - Плюти».

Велику конкуренцію об’єднаному товариству складали приватні пароплави. Наприклад, вартість квитка на маршруті Київ – Кременчук складала 20 копійок як у «приватників», так і в об’єднаному товаристві. Але «приватники» у цю ціну включали ще і вартість булочок, які безкоштовно роздавали пасажирам. Аби якось “нейтралізувати” конкурентів, товариство змушене було брати в оренду приватні пароплави і тоді вже виставляло власну ціну на квитки.

Підготував Володимир Набок

Читайте еще