Київське КП «Інформатика» за п’ять років переплатило на тендерах 50 млн гривень

Комунальне підприємство «Інформатика» з 2016 по 2021 рік переплатило понад 50 мільйонів гривень при закупівлі товарів на тендерах. Про це йдеться в розслідуванні Офісу трансформації Максима Бахматова.

У 2021 підприємство планує щомісяця закуповувати: 3234 комплекти камер відеоспостереження, 36 «тривожних кнопок», 146 комплектів мережевого обладнання з пристроями електропостачання, а також раз в квартал послуги техобслуговування 599 кілометрів лінійно-кабельних споруд. Заплановано сумарно встановити 20 тисяч камер. Виходячи з фінплану за 2020: запланований виторг –77,5 мільйона гривень, збиток від операційної діяльності – 99,2 мільйона гривень. За 2020 отримано з бюджету і витрачено сумарно 407,7 мільйона гривень, 322,8 мільйона по спецфонду і 84,9 мільйона по загальному фонду.

Громадська організація проаналізувала 261 тендер КП на суму понад два мільярди гривень.

Зловживання були зафіксовані на ряді тендерів: 18,05 мільйона гривень (поставки обладнання та серверів від ТОВ «Амріта комплексні рішення»); 7,4 мільйона гривень (закупівля інформаційних кіосків у ПрАТ «Промзв’язок». Один кіоск купили за 142 720 гривень при наявності пропозицій за 35 тисяч); 8,54 мільйона гривень (закупівля укомплектованих серверів у «Амріта комплексні рішення». Обладнання при ринковій ціні в 5,23 мільйона гривень, купили у 2,6 раза дорожче); 9,5 мільйона гривень (закупівля укомплектованої системи зберігання у «Амріта комплексні рішення». Підприємство купило за 13,4 мільйона гривень систему, яка насправді коштує 3,93 мільйона); 3,94 мільйона гривень (поставка камер спостереження від ТОВ «Инжениринг аналітика». Ціна камер при закупівлі була на 41% вищою за ринкову. Камери при ринковій ціні в 4,2 тисячі гривень купували за дев’ять тисяч, а камери за 64,4 тисячі гривень – за 149,3 тисячі); 2,8 мільйона гривень (закупівля «розумних» пристроїв у ТОВ «Новобуд альянс». Пристрої купили за три мільйони гривень при реальній ціні в 152 тисячі).

Підприємство за три мільйони гривень замовило програмне забезпечення для моніторингу стану камер. При тому, що у підприємства вже було ПО для цих цілей. В Офісі трансформації відзначають, що у Києві встановлюють камери китайського виробника HikVision. Зараз вони заборонені для використання в США та деяких країнах Європи. Однієї з причин є можливість стеження за людьми, оскільки компанією володіють китайські держпідприємства. Крім цього, HikVision організувала систему відеоспостереження в китайській провінції Сіньцзян за уйгурами. Згідно зі звітом Human Rights Watch, уйгури в Сіньцзяні навіть поза таборами знаходяться під постійним стеженням та репресіями.