Річка Либідь як і її долини давно є об'єктами екологічного лиха столиці та України в цілому. В 2013 році в мерії прозвітували, що колектор Либіді очистили від 850 тон сміття. У травні 2021 року КП "Плесо" проаналізувало [1] воду річки і виявило в ній високий вміст фенолів, іонів амонію та аміаку. Також в зазначеному році КП "Плесо" прибрало на березі річки 206 тон сміття. Активісти майже щорічно намагаються привести Либідь до ладу.
Водночас, коли починаються тижні дощів, Либідь виходить з русла і заповнює бетонну конструкцію, в якій протікає. Причиною цього є забруднений колектор річки. Тонни сміття заважають природному руху річки, в яку стікає більша частина дощової каналізації центра столиці.
Журналіст bit.ua відправився в колектор, щоб оцінити масштаби трагедії та розповісти про це читачам.
Історична річка
Думки щодо того, де бере свій початок Либідь різняться. Завдяки дослідженню карт, розташуванню дощових колекторів та аналізу рельєфу місцевості вважається, що річка бере початок з підземного джерела в районі перетину вулиць Світлогорської та Радищева, поблизу бульвару Вацлава Гавела.
У добу Київської Русі та середньовіччя Либідь була повноводною та судноплавною. Біля її берегів у 1151 році битва між князем Києва Ізяславом Мстиславовичем та Юрієм Долгоруким. У 1686 році біля Либіді розташовувалися 7 млинів, які належали монастирям.
Либідь була важливою і для захисту міста від ворожої навали. Історик П. Толочко в праці «Історична топографія стародавнього Києва» [2] зазначає: «Природний рубіж є також і з боку поля. Це річка Либідь, що протікає з північного заходу на південний схід на відстані 3- 4 км від Дніпра. Тепер це невеликий струмок, а в минулому Либідь була ширшою і повноводнішою. Літописні згадки про либідські броди говорять про те, що річка з її заболоченою заплавою була природною межею київської височини. Для Києва Х-ХІІІ століть вона правила за своєрідну першу лінію оборони».
Фото - spadok.org.ua[/caption]
Також у книзі «Древний Киев» [3] Толочко вказує на те, що через Либідь існувала переправа Язин, що дозволяє нам оцінити масштаби цього водного об'єкта міста. Історик М. Закревський вважає, що навпроти Золотих воріт знаходилась гребля Либіді,
по якій проходив ще й міст.
У липні 1891-ого року Київська міська дума вирішила розглянути можливість пасажирського і торгівельного сполучення Либіді з Дніпром. Водночас Перша світова війна і революція не дозволили реалізувати задум.
На початку ХХ ст. Либідь починає заболочуватися. В 1907 році річка стає однією з причин сплеску холери в місті. Через два роки будується каналізаційний колектор, вода з якого очищується на станціях біля Лисої гори. В 1918-ому році відбувається їхнє пошкодження, а то роботу станцій аерації призупиняють.
У радянські часи містяни, які проживають біля Либіді, починають хворіти на малярію. В 1936 році влада вирішує збудувати Либідський колектор, який стає головним колектором міста. Річка поступово почала поглиблюватися, а її русло розширюватися. Також почали будувати бетонні перекриття. Поступово Либідь перетворилася на місце для зливу каналізаційних (до будівництва Бортницької станції аерації) і дощових вод, і промислових стоків.
[caption id="attachment_528614" align="aligncenter" width="450"] Фото - spadok.org.ua[/caption]
Сьогодні довжина річки складає майже 17 кілометрів,
більша частина річки опущена в підземні та наземні бетонні колектори. Площа водозабору басейну річки – 66,3 км2.
Либідь впадає у Дніпро біля ТЕЦ-5.Основні притоки річки: Скоморох, Совка, Буслівка, Шулявка (Шулявиця), Кадетський Гай, Клов, Ямка, Протасів Яр та струмки Відрадний, Афанасівський, Ботанічний Паньківський.
Колектор, в якій я навідався, розташовний вздовж Саперно-Слобідської вулиці. Він має довжину 2 км і його побудували в 1980-ому році, коли прокладали дорогу на Південний міст через Дніпро, відкритий у 1990 році.
[caption id="attachment_528612" align="aligncenter" width="1024"] Фото - spadok.org.ua[/caption]
Приблизно на відстані 1,5 км колектор виходить на денну поверхню неподалік Лисої гори. Неподалік станції метро «Видубичі» збереглася ділянка, де річка тече у природному руслі 380 метрів.
Дорога в темряву
Біля в ходу в колектор часто можна побачити безхатьків чи робітників ж/д-станцій. Вони не ночують там, але гріються біля багаття. Це призводить до часткового задимлення споруди. Також серед мешканців можна зустріти величезних цвіркунів, товстопузих пауків,
величезну кількість комарів та щурів.
Загалом будь-який колектор є потенційно небезпечним місцем. Коли на поверхні йде дощ, початок якого важко зафіксувати в замкнутому приміщенні, особливо, коли постійно чутно гуркіт машин, поїздів та водопадів приток річки. Під час сильно ливню колектор наповниться під вінець за 5-6 хвилин, а людину, яка буде в ньому, знесе гідроударом.
Пам'ятайте про це, коли будете лазити по подібним місцям.
Взагалі перші 400-500 метрів колектору доволі чисті та прибрані. Річка помірно рухається в руслі. Але після цієї дистанції починається найцікавіше. Вода починає доходити до колін, а шлях річці починають перегороджувати різноманітні відходи. Більшість з них, напевно, змивається дощем з СТО на поверхні. Тут можна знайти залишки рекламних банерів, бампери авто, шини, пляшки з-під охолоджуючої рідини тощо. Чим далі ти йдеш, тим гіршою стає ситуація. Тут добі тисячі гілок дерев, які нагадують греблі бобрів, прикрашені поліетиленом та одягом. Недопалків, огорток від цукерок, пустих пляшок тут також дуже багато. Це ще раз заставляє замислитися над тим,
що все відходи, які не потрапляють у смітник, забруднюють річки. Найбільшою проблемою є те, що постійно намивається земля та пісок, які утворюють великі та міцні островки. Якщо сміття ще можна прибрати силами комунальних робітників чи активістів, то ці новоутворення потребують важкої техніки для розчистки території.
[gallery size="large" link="file" columns="1" ids="528620,528622,528624,528626,528628,528630,528632,528634,528636,528638,528640"]
Відсутність нормальної циркуляції води призводить до того, що вода переповнює колектор, ливневі стоки, і в результаті заповнює вулиці Києва під час дощів. Крім того, все це сміття потрапляє в Дніпро і забруднює його. Додайте до цього проблему незаконних врізок в колекторну систему. В споруді можна відчути характерний запах туалету. Водночас каналізаційна вода повинна проходити очистку виключно в Бортницькій станції аерації. Якщо не полінуватися і пройтися вздовж річки біля СТО і автомийок, то можна побачити, як воду з хімічними речовинами незаконно зливають в Либідь. Це все створює чудове середовище для заболочення річок і антисанітарії.
Думка експерта
Scientific officer швейцарсько-німецької компанії Arva Greentech AG (займається розробкою технологій для швидкого та екологічно чистого розкладання вуглеводнів у забруднених ґрунтах, водоймах тощо) Володимир Гарковенко вважає, що звертати увагу потрібно на забруднювачі, які здатні до біоакумуляції та переходу від одного споживача до іншого.
«Щоб зрозуміти, наскільки впливає забруднений колектор річки Либідь на екосистему міста, треба зрозуміти горизонт планування - наскільки далеко ми дивимося. Забруднення стабільними забруднювачами, які ніяк не розкладаються і не впливають на екосистему в цілому, крім того, що створюють неприродний ландшафт, вони в промисловій екології розглядаються в останню чергу. Усіх хвилюють забруднювачі, які здатні до біоакумуляції та переходу від одного споживача до іншого. Наприклад, ми вилили погань у воду, її з'їв планктон, планктон з'їла рибка, а потім її з'їли ми. І навіть при досить нешкідливій концентрації у воді, це все накопичується в живому організмі, і при поїданні цього організму ми труїмося. Тобто, побоювання завжди викликають скидання пестицидів,
у деяких випадках медпрепаратів (у нас у принципі нерегульоване скидання медвідходів у каналізацію), далі йдуть миючі засоби (вони створюють середовище для росту мікроскопічних водоростей, які потім забезпечують цвітіння водойм).
Усі ці проблеми є глобальними. Злив миючих засобів, пестицидів та інших відходів у водоймища відбувається незалежно від того, забитий колектор чи ні. Їх скидають повсюдно і це головна проблема. Для того, щоб позбавитися, як мінімум, цвітіння води, необхідно вводити певні правила, які обмежуватимуть виробництва», - зазначає Володимир Гарковенко.
Інколи можна побачити, як Либідь стає яскраво зеленою. Робітники «Київтеплоенерго» за допомогою зеленого харчового барвника флуоресцеїну перевіряють тепломережі на факт протікань.
З 2016 року в КМДА існує проект, згідно якого річку мають привести до санітарно-екологічних норм і реконструювати гідротехнічні споруди. Либідь хотіли частково вивести на поверхню та покращити її якість. Водночас цей проект досі не був втілений у життя.
В 2019 році КМДА знов приймає розпорядження [4] про реконструкцію гідротехнічних споруд із відновленням екологічного та санітарно-гігієнічного стану.
Основною метою проекту є відновлення (ревіталізація) всього русла річки, разом із берегами та зоною рекреації. Здійснити роботи мають до 31 грудня 2021 року. Залишилося два місяця на виконання проекту...
Зараз Либідь продовжує залишатися проблемою для київської влади, киян та екології столиці. Річка є джерелом забруднення Дніпра каналізаційними водами та промисловими відходами. Якщо ситуація буде залишатися невирішеною, Київ буде топити через переповнений колектор, дощі будуть руйнувати міську інфраструктуру, а Дніпро буде цвісти, що вплине на якість, кількість питної води та флору і фауну річки.
[1] https://24tv.ua/kyivnews/ru/kieve-reka-lybid-stala-zheltoj-pojavilis-svezhie-novosti-kieva_n1630529
[2] http://www.library.univ.kiev.ua/ukr/elcat/new/detail.php3?doc_id=663653
[3] https://www.twirpx.com/file/3218502/
[4] https://kyivcity.gov.ua/news/na_richtsi_libid_vidnovlyat_ruslo_i_rekonstruyuyut_gidrotekhnichni_sporudi
