Киев

«Росіяни бачили, що мама була ще живою, вони спеціально вистрелили» – історія Андрія з Броварів, батьків якого вбили російські армійці

24 фев•Букви

Інтерв’ю хлопчика #Буквам ексклюзивно надав освітньо-психологічний табір Gen.Camp.

Андрій з батьками в перші дні війни виїхав у Чернігівську область з рідного міста Бровари. Дорогою родина натрапила натрапили на колону танків російських військ. Один з БТРів розчавив автомобіль, у якому перебувала вся родина хлопчика.

Самого ж Андрія окупанти витягли з авто та залишили на узбіччі дороги, вистріливши на його очах у бензобак машини. Після реабілітації Андрій повернувся у Бровари, де зараз проживає зі своєю старшою сестрою, яка взяла над ним опіку.

“Бровари це моє рідне місто, це моє улюблене місто, я там народився. Мені там подобається, воно дуже гарне. І я його знаю повністю на пам’ять. Повністю від початку до кінця”, – згадує Андрій про місто, де народився.

Мешкав хлопчик у Броварах разом з мамою та татом, а його рідна сестра Тетяна жила у Києві зі своєю донькою. Андрій розповів, що з татом часто виходили на прогулянку пізно ввечері. А з мамою, вони іноді їздили в село, де він допомагав їй й приносив банки, коли вона робила консервації.

1 березня 2022 року родина була якраз у селі,

де мешкали бабуся та дідусь Андрія. Тоді до них приїхав рідний дядько Андрій й забрав родина, повідомивши, що в село їдуть російські танки.

Андрій з родиною виїхав до Чернігівської області. На шляху вони зустріли колону танків з російськими військовими. Один з БТРів розчавив автомобіль, в якому була вся родина.

“Мама була позаду біля мене, вона вціліла, не було жодних подряпин на ній, вона просто лежала на боці. Тато був поперед, у нього були великі рани на голові від осколків. Дядька я не бачив, адже він був попереду за кріслом автомобіля”, – згадує Андрій.

Хлопчик розповів, що після того, як бронетранспортер наїхав на автомобіль, він не міг встати й вийти з автомобіля. Потім йому вдалося витягнути руку.

Тоді його помітили російські армійці, один з них крикнув “Тут дитина!”. Російські загарбники витягнули Андрія з авто й почали запитувати, чи має він мобільний телефон.

“Я лежав на узбіччі дороги, й коли вони почали їхати, вони вистрілили в автомобіль там дірка залишилася. Вони знали, що там була мама ще живою. Вони ж бачили, коли мене діставали з машини, адже я був поруч з мамою.

Вони знали. Що мама була живою, видно було, що вона без поранень, вони спеціально вистрелили”, – розповів Андрій.

Хлопчик досі не може усвідомити, що батьки загинули. Пережите йому здається лише сном.

“Я навіть не знаю, що сказати… Коли це сталося, я не розумів як таке може бути, це неможливо. Це, мабуть, якийсь сон. Були дивні відчуття: і не боляче, і нічого. Іноді, коли усвідомлював все, ставало сумно, а так просто не віриться”, – саме так Андрій описав свої відчуття після пережитого.

Щоб отримати допомогу та стати учасником табору, необхідно заповнити анкету на сайті https://genukrainian.com.ua та пройти співбесіду з куратором проєкту.

Сторінки проєкту Gen Camp у соціальних мережах:

https://instagram.com/gen.ukrainian?igshid=YmMyMTA2M2Y=

https://www.facebook.com/gen.ukrainian Більше про табір й історії його вихованців читайте в інтерв’ю #Букв з засновницею ГО Gen Ukrainian Оксаною Лебедєвою та головною психологинею проєкту – Оксаною Шльонською.

Про Маргариту з Маріуполя, 12 родичів якої убила Росія (серед них – і тато дівчинки) читайте в матеріалі #Букв.

банк, Колона

Читайте еще