Наразі кількість осіб з інвалідністю в Україні сягає майже2,7 мільйонів. На жаль, в умовах війни, цей показник з кожним днем зростає. За словами голови підкомітету з питань соціального захисту і реабілітації осіб з інвалідністю та регулювання діяльності їх підприємств і громадських об’єднань Сергія Гривка, за рік від початку повномасштабного вторгнення кількість осіб з інвалідністю зросла на 27 тисяч.Саме тому, питання інклюзії та забезпечення рівного доступу до соціальних послуг залишається пріоритетним напрямком розвитку держави. Невід’ємною частиною цього напрямку, безумовно, є створення безбар’єрного середовища. Це стосується як архітектурної, так і інформаційної доступності всіх об’єктів інфраструктури, починаючи від закладів освіти і закінчуючи громадським транспортом. Тому, сьогодні пропонуємо розглянути, наскільки столичний метрополітен доступний для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення?
Наявність пандусів, підйомників, ліфтівЗгідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті КП “Київський метрополітен”, 14 з 52 станцій обладнанні ліфтами та підйомниками,
а також пандусами зокрема:
- “Вирлиця” – 4 ліфти, 3 спеціальних підйомники.
- “Бориспільська” – 2 ліфти, 2 спеціальних підйомники.
- “Червоний хутір” – 9 ліфтів.
- “Деміївська” – 2 ліфти, 2 спеціальних підйомники.
- “Голосіївська” – 3 ліфти.
- “Васильківська” – 4 ліфти, 2 спеціальних підйомники.
- “Виставковий центр” – 2 ліфти.
- “Іподром” – 5 ліфтів.
- “Теремки” – 4 ліфти.
- Другий вихід на станції “Дарниця” – 1 спеціальний підйомник.
- Другий вихід на станції “Лісова” – 2 спеціальних підйомники.
- “Лівобережна” – 2 спеціальних підйомники.
- “Святошин” – 3 ліфти, 3 спеціальні підйомники.
- “Сирець” – 1 пандус.
Доступність входу і виходу на станціяхСамостійно скористатись входом/виходом особи з інвалідністю, які пересуваються на кріслі колісному, зможуть на станціях: “Вокзальна”, “Університет”, “Арсенальна”, “Політехнічний Інститут”, “Хрещатик” та “Золоті ворота”. Станції Київського метрополітену, оснащені дверима вхідної групи шириною від 70 до 90 см.
Втім, двері київського метрополітену занадто важкі в обертанні та лише ускладнюють пересування.
“Це не завжди зручно, якщо пасажир чи пасажирка заходять із дитячим візочком, пересуваються на кріслі колісному, користуються протезами. Це не дуже зручно для людей старшого віку чи для дітей. Та для будь-кого, кому важко докладати фізичних зусиль, щоб штовхати чи притримувати двері”, — зазначають в громадській організації “Доступно.UA”
Також, варто зауважити, що наприкінці березня цього року на сайті Київської міської ради з’явилась відповідна петиція. Її автори пропонують перейняти досвід більшості європейських країн та прибрати двері з входу до метрополітену, замінивши їх на ролети — горизонтальні чи вертикальні, які були б опущені лише в неробочі години. Також ініціатори петиції представили тимчасове рішення: закріплювати двері, щоб вони були у відкритому положенні в години роботи метрополітену. Варто зазначити, що наразі петиція набрала 2161 з 6000 підписів, необхідних для розгляду.
Наскільки метрополітен доступний інформаційно для людей з інвалідністю?У вестибюлях шести пересадочних станцій Київського метрополітену є рельєфнографічні карти-схеми Київського метрополітену,
якими можуть скористатися, пасажири з порушеннями зору, а саме:
- “Театральна”;
- “Хрещатик”;
- “Майдан Незалежності”;
- “Площа Льва Толстого”;
- “Золоті Ворота”;
- “Палац спорту”.
Крім рельєфнографічних карт-схем, розробленомобільний додаток “Метро для всіх”. Кожен користувач програми при зазначенні початкової та кінцевої станції, може дізнатися про наявність на визначному маршруті: сходів, пандусів, ескалаторів, дверей, ліфтів та турнікетів.
Організація супроводуДля безпечного та комфортного пересування метрополітеном пасажир з інвалідністю може скористатися послугою супроводу. Для цього необхідно подзвонити за номером (044) 238-55-11, але не пізніше ніж за годину до запланованого переміщення та повідомити дату, час і маршрут прямування.
Також можна звернутись до чергового персоналу станції (касира, контролера або чергового по станції) та повідомити свій маршрут прямування до станції призначення.
При плануванні подорожі необхідно, крім часу самого слідування в поїзді, передбачити додатковий час на організацію допомоги (орієнтовно 15 додаткових хвилин) для підйому/спуску ескалатором чи сходами на кожну із станцій (посадки, пересадки та призначення).
Державні будівельні норми щодо проектування метрополітенівЗ вересня 2019 року, набрали чинності нові державні будівельні норми (ДБН) щодо проектування метрополітенів, Вони передбачають, що:
- поверхня підлоги платформ і вестибюлів станцій повинна бути неслизькою;
- на шляхах руху пасажирів у межах станції та суміщених підземних переходів необхідно передбачати системи навігації, візуальної статичної і оперативно-змінюваної інформації, тактильні елементи доступності — тактильні смуги та інформпокажчики, візуальні елементи доступності — контрастне маркування, інформтаблички і покажчики та аудіопокажчики — звукові орієнтири;
- ширина дверей на входах/виходах станцій має складати не менше 0,9 м;
- на нових станціях — тільки вантажопасажирські ліфти, на реконструйованих існуючих станціях дозволяється дублювати сходи спеціальними підйомниками.
Зверніть увагу, раніше HUBZ писав про польський та американський досвід побудови безбар’єрного середовища.
Запис Наскільки київський метрополітен доступний для людей з інвалідністю? спершу з'явиться на HUBZ - інформаційна агенція.