Домашній кіт може зникнути з поля зору на кілька годин, але це не означає, що він пішов далеко. GPS-спостереження показують, що більшість тварин із вільним доступом на вулицю значну частину часу проводять усього за кілька десятків метрів від оселі.
Про це пише Scientific Reports.
В одному з досліджень у Норвегії за допомогою GPS-трекерів стежили за пересуваннями 92 домашніх котів.
У середньому 79% часу, проведеного надворі, тварини залишалися в межах 50 метрів від свого будинку.
Середня відстань усіх зафіксованих точок перебування котів від дому становила лише 58 метрів.
Водночас максимальна відстань, на яку тварини в середньому відходили від оселі, сягала приблизно 352 метрів.
Окремі коти поводилися зовсім інакше. Найдальша зафіксована мандрівка в норвезькому дослідженні становила близько 3,4 км від дому.
Інше масштабне спостереження за 925 домашніми котами із шести країн показало, що середня площа території їхніх прогулянок становила близько 3,6 га, або 36 тис. кв. м.
Це приблизно відповідає площі п’яти стандартних футбольних полів.
Водночас велика територія пересування не означає,
що тварина віддаляється на таку саму відстань від будинку.
Кіт може багато разів обходити двори, сади та інші знайомі місця, залишаючись неподалік від оселі.
Основна активність більшості домашніх котів була зосереджена приблизно в межах 100 метрів від будинку.
Серед 925 тварин лише три використовували територію площею понад один квадратний кілометр.
Дослідження в Данії також показало, що за добу кіт може пройти в середньому близько 2,4 км.
Однак це загальна довжина маршруту, а не відстань від оселі. Тварина може багато разів проходити ті самі ділянки та повертатися назад.
У середньому коти в тому дослідженні проводили поза домашньою зоною близько п’яти годин на день.
На розмір території впливають стать і стерилізація.
У норвезькому дослідженні самки використовували в середньому близько 1,5 га, а самці — приблизно 3,7 га.
Особливо великі території фіксували у некастрованих самців. У Данії їхня медіанна територія становила близько 15,7 га, тоді як у нестерилізованих самок — приблизно 2 га.
Серед кастрованих самців і стерилізованих самок суттєвої різниці дослідники не виявили.
Вік також впливає на поведінку котів. Тварини старше семи років менше часу проводили далеко від дому, були менш активними та використовували меншу територію.
Молоді коти частіше вирушали далі й мали більші маршрути.
Місце проживання теж має значення. У сільській місцевості тварини отримують доступ до полів, лісосмуг та інших відкритих просторів, тому можуть освоювати більшу територію.
У Данії медіанна площа пересування сільських котів становила близько 5,6 га, у передмісті — приблизно 5 га, а в місті — 3,4 га.
На активність впливає навіть пора року.
Під час GPS-спостережень у Кейптауні коти влітку використовували в середньому близько 3 га території, а взимку — лише 0,87 га.
Найвіддаленіший вихід від дому влітку становив 849 метрів, тоді як узимку — 298 метрів.
Тривала відсутність кота також не завжди означає далеку мандрівку. Тварина може кілька годин перебувати в сусідньому дворі, гаражі, будинку сусідів або просто обходити знайому територію.
Якщо ж кіт зазвичай повертається через дві-три години, але раптом зник надовго, причиною може бути не дальня прогулянка. Тварина могла злякатися, опинитися зачиненою в гаражі чи сараї або потрапити на незнайому територію.
