У Луцьку в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків 9 січня відкрили виставковий проєкт французької художниці Caroline Dahyot «люди-коти».
На заході побував кореспондентРайон.Культура
Caroline Dahyot – представниця наївного мистецтва, яка працює з текстилем, інсталяціями та просторовими об’єктами. Її творчість зосереджена на темах співпереживання, прихистку та любові.
Роботи художниці експонували у Франції, Бельгії, Канаді та США, зокрема на Outsider Art Fair у Нью-Йорку, у музеї Art et Marges у Брюсселі та на Biennale Hors Normes у Франції та Квебеку. Вони входять до музейних та державних колекцій.
Особливу увагу привертає її дім у місті Ольт (вілла Verveine), де художниця розписала майже всі предмети інтер’єру – меблі, підлогу, дивани та елементи декору. Цей простір став популярною туристичною локацією у Франції, адже представляє собою цілісний мистецький об’єкт.
У виставці «люди-коти» Caroline Dahyot осмислює трагічні події сучасного світу, зокрема в Україні та Лівані, показуючи їх як спільний досвід, що стосується кожного. Художниця трансформує людей у котів,
створюючи символ емпатії та єдності всього живого.
Тварини стають дзеркалом людської вразливості: вони так само страждають від катастроф та війни, породжених людьми.
«Коли ти оглядаєш ці об’єкти, одразу відчуваєш, що вони виконані впевненою, професійною рукою. Художниця працює пензлем віртуозно, легко та розкуто, і їй вдається донести до глядача найсокровенніші моменти своєї душі, роздуми, відчуття людей та шалений ритм нашого світу, українського болю», – зазначила модераторка, мистецтвознавиця Зоя Навроцька
Часто персонажі Caroline мають риси котів, адже художниця живе з котами та надає їм особливого значення у своєму житті та творчості.
«У моїх роботах завжди присутні тварини та рослини. Ми є єдиним цілим, і якщо один страждає, страждає й інший. Завжди існує хаос, але любов рятує», – пояснює художниця.
Тварини постають відображенням людської вразливості, адже так само переживають наслідки подій, спричинених людиною. Через ці образні трансформації Caroline Dahyot запрошує глядача спробувати подивитися на світ очима іншого – щоб глибше відчути, усвідомити й не втрачати зв’язок із реальністю,
яка нас оточує.
Серед робіт, представлених в експозиції, – проєкти з промовистими назвами «Потрібно було зберегти нашу доброзичливість», «Не робіть зі мною те, що хочете для себе», «А якщо б це були ми?», «Відвідування кота, коня», «Мрія – це солодкий наркотик» та «Котел», «Сорочка для наречених з котами» – червона сорочка, на якій Caroline виконала авторську вишивку, надаючи роботі особистого й символічного звучання.
Серед експонатів – фреска на підлозі, що складається із 66 квадратів, на якій художниця зобразила своїх дітей, тварин, команду музею та українських захисників.
«У фресці на підлозі пропорції не мають значення, немає логіки, важливий сенс, який я вкладаю у роботу. Можливо, персонажі не схожі на людей, але я знаю, хто вони насправді», – пояснила Caroline.
Також на фресці можна помітити образи фундатора Музею Віктора Корсака та керуючої партнерки МСУМК Лесі Корсак, а простір доповнюють промовисті написи на кшталт «Наші тварини – важливі члени родини», що підсилюють емоційний вимір події та акцентують на емпатії.
Художниця листувалася з українським художником,
який перебуває на фронті, чекаючи на його повернення додому. Однією з особливостей виставки є співпраця Caroline з українською керамісткою Надією Ла Ганза.
Вона створила художній «дует», перенісши це листування у матеріальну форму – керамічні листи. Цей проєкт продовжує тему емпатії та необхідності ставити себе на місце іншого, перетворюючи мистецтво на простір діалогу та взаємної підтримки.
Для Caroline мистецтво – форма захисту. Розмальовуючи свій будинок, вона думала про безпеку та добробут своєї родини. В її роботах поєднуються темні та світлі сторони життя – смерть і любов, страждання та співчуття. Через свої твори художниця демонструє любов і турботу до близьких, навіть якщо не може фізично їх захистити.
«Дякуємо за те, що ви завітали до України. Не кожен може на це наважитися у час війни, ви – героїчні», – висловила вдячність художниці Леся Корсак.
За словами львівської художниці Наталії Проданчук емпатія Caroline Dahyot проявляється не лише у її мистецтві, а й у повсякденному житті.
«Вона світла душа, немов квітка чи метелик. Усе, що вона робить, – від щирого серця. Неодноразово бачила, як вона допомагає нужденним і проявляє емпатію не просто на словах», – додає Наталія.
Особливим доповненням виставки став патефон, з якого лунають італійські, французькі пісні та мелодії, виконані художницею, додаючи експозиції живого звучання та емоційного виміру.
Варто додати, що виставка «люди-коти» проходить у межах масштабного мистецького проєкту «Інший поруч», який зосереджується на осмисленні взаємин між людиною та твариною крізь призму поваги, рівноправності та спільного існування.
Переглянути виставковий проєкт можна у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.
