За час повномасштабної війни жительки селища Сенкевичівка на Волині сплели для українських військових понад 500 маскувальних сіток. Волонтерки працюють щодня — без вихідних і свят, збираючись у приміщенні місцевої бібліотеки.
Волонтерити сходяться до 20 жительок села. В’яжуть і теплі речі: килимки, шкарпетки, розповіла Суспільномуволонтерка Валентина Шмаль
«Чим можемо — тим допомагаємо. Було таке, що вареники ліпили й пироги пекли. Раніше не було основи сіток, то шукали хто що має, і рибальські сітки. І простирадла різали, тканину різали, коли потрібно — то зелену, то білу», — каже завідувачка бібліотеки Валентина Шмаль.
Одна з волонтерок, 70-річна волинянка Світлана Потапова – колишня вчителька.
«У мене син був на заробітках в Чехії, через трошки вернувся. І оскільки він служив у армії, вручили повістку. Під Куп’янськом був поранений, зараз має другу групу інвалідності», — розповідає Світлана Потапова.
У Сенкевичівці 900 жителів: частина чоловіків захищають країну, семеро загинули від початку повномасштабної війни.
«У кожного своя історія, своя біда. Як не син,
то племінник чи чоловік був там. А як не був, то совість тягне сюди. Ідемо поспілкуватись і душу заспокоїти, а, найголовніше, в кожного: що ти недаремно зараз живеш. Ми робимо маленьку крихточку, щоб наблизити перемогу», – додає вона.
Тих, які плетуть сітки, називають «Павутинки-берегині». Більшість жінок – місцеві, є і жительки сусідніх сіл та переселенки. Зокрема, Тетяна Христенко жила у місті Соледар Донецької області, понад 30 років проробила у військовій частині.
«Діти виїхали, я з чоловіком залишилась. Його ранили вдома. Прилетіло на завод, а в нас там недалеко дача і чоловік був там. Переїхали в жовтні 2022 року і я зразу в грудні прийшла, дівчата запросили. Як я можу сидіти дома?», — пригадує Тетяна Христенко.
Для збору грошей на потреби ЗСУ і розхідні матеріали для сіток в кожному магазині села поставили банку. Зараз волонтерки плетуть сітки зі спанбонду. Ріжуть матеріал на саморобному верстаті.
«Наші сіточки їздили на схід — і в бригади №100, №14, №93. Прапори й подяки маємо від різних частин. Всі ми причетні. У мене два племінники воює, і одного племінника син воює, то, вважайте, три сім’ї», – зауважує завідувачка сільської бібліотеки.
Загалом волонтерки передали на фронт маскувальних сіток площею 16,5 тисяч квадратних метрів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
