Волынь

Доросинівська громада провела в останню дорогу сержанта Руслана Гурича. ФОТО

30 янв•Район.in.ua

Доросинівська громада схилила голови у скорботі. До рідного дому «на щиті» повернувся 48-річний захисник України, сержант Руслан Гурич

Похорон воїна відбувся у п'ятницю, 30 січня, повідомили на фейсбук-сторінці «Наш Край Медіа».

​Прощання розпочалося у центрі громади – селі Доросині Там відбулася громадська панахида, на яку зібралися керівництво громади, побратими, духовенство та небайдужі мешканці. Після спільної молитви траурний кортеж вирушив до рідного села захисника у Тристені

​Там Руслана востаннє зустрічали біля оселі мами. Для родини Гуричів ця втрата – не перша трагедія, яку доводиться переживати в останні роки.

​Руслан виріс у багатодітній сім’ї, де цінували підтримку та працю. Проте доля виявилася надто суворою до його матері, Лідії Олександрівни. На сьогодні жінка вже поховала сина, доньку та онука, для якого була опікункою. Тепер війна забрала у неї ще одну опору – Руслана. У захисника залишилися двоє братів та сестра.

​Під супровід духового оркестру, звуки якого розривали тишу сільських вулиць, кортеж попрямував до місцевого храму Різдва Пресвятої Богородиці. Саме тут відбувся чин похорону.

«Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назовуться», – співав парафіяльний хор. Саме ця євангельська істина була покладена і в основу прощального слова отця Василя Михайлишина

​На цвинтарі, після завершення заупокійної служби, відбувся останній військовий ритуал почесного поховання. Офіцер Другого відділу Луцького районного ТЦК та СП передав державний прапор як символ вічної вдячності від українського народу за подвиг сина мамі Лідії Олександрівні.

​Триденна жалоба в громаді завершилася, але пам'ять про сержанта Руслана Гурича тепер назавжди вписана в історію Тристеня та всієї України.

Нагадаємо, сержант Руслан Гурич поліг у бою 23 січня в районі села Верхня Терса Пологівського району Запорізької області.

Оселя, Доля, Громада

Читайте еще