Цьогоріч час від часу у соцмережах з’являються відео з Луцького зоопарку які спричиняють дискусії про умови утримання тварин. Користувачі закликають рятувати як не ведмедів, то лисиць чи вовків, роблять різноманітні оціночні судження і припущення, нерідко пишуть погрози керівництву та співробітникам. Натомість у зоопарку наголошують: відео не фіксують жодних неналежних умов, а «розгону» таким вкидам надають некомпетентні емоційні коментарі.
Район.Луцьк розбирався, як утримується колекція Луцького зоопарку, хто і як забезпечує добробут підопічних та відслідковує їхній стан, а ще – чи дійсно авторами цих відео або дописів керує турбота про тварин.
Містечко для ведмедів за європейськими стандартамиОфіційне відкриття реконструйованого Луцького зоопарку відбулось 18 жовтня 2015 року. Роботи, що тривали рік, провели завдяки проєкту Європейського союзу «Модернізація зоопарків у Замості та Луцьку, а також опрацювання концепції створення рекреаційної зони у Жешуві з метою розвитку транскордонного природного туризму».
Власне тоді з-поміж іншого й збудували містечко для ведмедів площею 1736 квадратних метрів.
Воно включає такі об’єкти: блок-вольєри (4 штуки), барлоги (4 штуки), відкриті вольєри для вигулу (2 штуки) і басейни (2 штуки).
Як наголошує директорка КП «Луцький зоопарк» Людмила Денисенко над проєктами реконструкції зоопарків Луцька і Замостя працювали провідні європейські фахівці. Все до найменших деталей проєктувальники та виконавці погоджували з ними, аби містечко відповідало чинним на той час європейським нормам щодо утримання ведмедів.
Вода у басейни для ведмедів, а також левів і тигрів (у їхніх вольєрах штучні водойми теж функціонують) з часу заснування зоопарку у 1979 році набирається із річки Стир, як і у ставок на території зоопарку.
При реконструкції фахівці із ЄС засвідчили, що цю систему можна використовувати й надалі. Бо вода з природнього середовища підходить для того, щоб тварини могли тішитися купанням у басейнах на території вигулу.
У зоопарку додатково зазначають, що містяни купаються у такій же воді, відпочиваючи на Центральному пляжі Луцька. А проби її якості беруть раз у кілька тижнів та оприлюднюють відповідні служби.
Зона обслуговування – спокій та безпека
Важливо, що вода з басейнів – не для напування ведмедів. Натомість вона є у спеціальних ємностях у вольєрах, де облаштована зона обслуговування. Доступ до неї має лише персонал. Бо це і спокій, і безпека для тварин. Ця зона – це значна закрита частина вольєра, де тварини їдять, п’ють, де їм проводять огляд і щеплення відповідно до плану.
Тут ведмеді також впадають у сплячку. Аби тварини добре перезимували, співробітники зоопарку постійно контролюють їхній набір ваги, збільшуючи до шести разів на день у липні-серпні прийом їжі.
«Про якість харчування ведмедів свідчить жировий запас. Він і зараз є, але до зими має суттєво збільшитися. Міститься цей запас у горбі на холці. Саме він забезпечує тварині можливість успішно перебути сплячку. Спостереження за станом ведмедів триває упродовж усього періоду. І так повторюється з року в рік», – розповідає про циклічність роботи у зоопарку директорка.
Щодо припущення користувачів соцмереж стосовно того, що влітку у відкритій для огляду частині вольєру клишоногі не мають як сховатися від палючого сонця, Людмила Денисенко нагадала,
що після реконструкції у 2015-му році у вольєрах були дерева. Але їх знищили самі ведмеді.
Доглядальники тварин називають ведмедів найбільшими розбишаками у зоопарку. Вони реально трощать і пошкоджують усе, що потрапляє їм до лап. Тож «успішно» вже давно знищили насадження. А ще ведмеді риють величезні ями та роблять глибокі підкопи, які постійно треба відслідковувати і ліквідовувати персоналу.
Але оскільки затінок їм дійсно потрібен, то вхід у внутрішні приміщення (зону обслуговування) для ведмедів завжди вільний, а тварини обирають самі, де їм перебувати упродовж доби.
«І нерідко ми чуємо нарікання, що, мовляв, ведмедів не видно у вольєрі. Проте єдина відповідь на це: як кому з відвідувачів поталанить. Хтось застане порожній вольєр, хтось – тварин сплячими на вигулі. Хтось побачить, як ведмеді приймають земляні ванни (це, до слова, теж такий їхній спосіб охолодитися й очиститися від шкідників), а хтось – як вони хлюпаються у басейні», – розповідає керівниця.
Басейн чистять раз на два-три тижні. Роблять це у робочий час, тож гості зоопарку мають змогу спостерігати за процесом.
Тоді тварини перебувають у зоні обслуговування. Процес цей тривалий у часі і важкий фізично. Спочатку воду спускають. Тоді прибиральники вантажать на тачки все, що ведмеді встигли наносити у воду: і гілля, і земля з вольєру. Вичищають аж до бетону і набирають свіжу воду зі Стиру.
«Але – чи довго вона такою буде, коли тварина піде митися після того, як викопала яму в землі?» – риторично запитує співрозмовниця, додаючи, що гілля і стовбуриу вольєрі – не сміття, бо для тварин саме так збагачують середовище.
«Частина догляду – це змінювати наповнення простору, ховати їжу, додавати предмети, які стимулюють природну поведінку. Адже для ведмедя важливо не лише мати площу, а й мати чим займатися», – пояснює Людмила Денисенко.
Тому частину їжі розкидають по вольєру, навіть ховають у закапелках чи пеньках. Туди ж співробітники проносять гілки листяних та хвойних дерев, роблять іграшки із «сюрпризами» з великих стовбурів для того, щоб тварини мали різноманіття у часопроведенні. Такі заходи важливі для збереження ментального здоров’я тварин.
«І щодо психологічного стану,
то у ведмедів немає поведінки, яка б свідчила про проблему. Тривожними сигналами можуть бути постійні повторювані рухи по одному маршруту, апатія, агресія чи самоушкодження. Наші ж тварини у спокої роблять те, що їм найбільше до душі у поточному моменті: купаються, риють землю, шукають їжу, відпочивають і самі обирають місце перебування. Це видно навіть у всіх маніпулятивних відео. Як каже молодь, клишоногі «чілять»», – пояснює Людмила Денисенко.
Ведмеді, які просто вижилиЧи не за кожною твариною зоопарку – історія, варта екранізації. Оскільки влітку цього року найбільше вкидів було щодо ведмедів, керівниця зоопарку розповіла про долі кількох із них.
Наприклад, самичка Марта і самець Ваня живуть на території КП «Луцький зоопарк» 15 років – із 2011-го. Цих тварин врятували дійсно зі складних життєвих обставин. Тільки у Луцьку свого часу погодилися надати їм прихисток і шанс на якісне життя, яке максимально забезпечують вже півтора десятка років.
«Знаємо, що звернення були тоді й до інших зоопарків України. Та, на жаль, більше ніхто не зголосився. Основана причина – ведмеді складні в обслуговувані і догляді»,
– констатує Людмила Денисенко.
Тоді, про тварин говорили у новинах на всю Україну. І теж з‘явилося багато охочих рятувати їх, проте лише в коментарях під відео. А за 15 років, відколи клишоногі у Луцьку, ніхто навіть з причетних до їхньої появи у зоопарку не поцікавився, як їм тут живеться, не запропонував допомоги, не спитав, чи вони хоча б живі-здорові.
Всі слова директорки мають, так би мовити, документальне підтвердження. Наприклад, інформація про те, як під Луцьком знайшли ведмедя, збереглась на одному з волинських сайтів:
«Ведмедю, який невідомо звідки взявся у селі Брище Луцького району, не можуть знайти господаря. Від жодних компетентних органів досі не надійшло офіційного повідомлення про те, як до населеного пункту потрапив звір і куди доправлять тварину, після того як встановлять, кому вона належить.
Як вже раніше повідомляли «ВН», про цей випадок повідомив мешканець села Брище. Ведмідь спочатку прийшов до його подвір’я, а потім попрямував до АЗС.
На разі органи влади лише з’ясовують між собою, хто має зайнятися вирішенням цієї незвичайної проблеми.
Тим часом на місці події присутні лише міліціонери, які здійснюють охорону громадського порядку».
Тоді ж у 2011-му у зоопарку з’явилася і ведмедиця Марта, яка до цього жила на заправці, у клітці розміром два на два метри. Її там споювали задля розваги. Тварину врятувало втручання працівників телеканалу «Інтер» (на жаль, лінк на сюжет не зберігся).
«Сумно, але її теж багато хто відмовився взяти на утримання. Тоді самичку забрав до себе Луцький зоопарк. Бо залишити у біді тварину, яка і так багато пережила, ми не змогли», – пояснює Людмила Денисенко.
Відтоді ведмеді як і решта підопічних зоопарку мають якісний догляд та медичний супровід. Адміністрація максимально працює над тим, щоб умови відповідали вимогам.
Коли Луцьку випала нагода зробити обмін колекціями, троє ведмедів із Луцького зоопарку поїхали у Молдову. Нагляд за цим процесом здійснювала Держекоінспекція та відповідні служби іншої країни. Жодних зауваг чи проблем не було, що теж підтверджує якість роботи працівників Луцького зоопарку.
Читайте також:
- Три ведмеді з Луцького зоопарку переїхали до Молдови
- Рік за кордоном: як живуть ведмеді з Луцька в зоопарку Кишинева
втручанням та чистим хайпом Директорка Луцького зоопарку каже: це не перші такі вкиди. І, звичайно ж, не останні. Раніше з ними було працювати простіше, у форматі «запит – відповідь». Абсолютна прозорість у роботі КП «Луцький зоопарк» забезпечувала підприємству якісну взаємодію з медіа, яким ніколи не відмовляли у відповідях, коментарях, інтерв’ю.
«У нас ніколи не потрібно погоджувати тем чи запитань. Тут немає місць, які не можна показати. Дзвінок, домовляємося про час і годину – і все», – пояснює напрацьований роками алгоритм співпраці з медіа Людмила Денисенко.
А от з розвитком соцмереж, у яких усі «експертні експерти» можуть змонтувати будь-що і без страху покарання за брехню поширити це, стало у рази складніше працювати з вкидами.
По-перше, дуже багато є ботів, які використовують такі провокації для збільшення популярності власних сторінок.
По-друге, є чимало охочих «спричинити добро». Це реальні люди, які далекі як від завдань та реалій зоопарків, так і від щодення цих закладів в Україні. Вони бездумно коментують, даючи вихід власній агресії, тегають «вся і всіх»,
шлють запити, але, поширивши маніпуляції, чомусь отримані від нас відповіді не оприлюднюють.
Фот о Ведмеді 2
«Найсвіжіша історія з маніпуляційним відео з нашими ведмедями вкотре показала: у питаннях утримання тварин емоцій часто більше, ніж фактів. Як свідома громадянка я розумію, що суспільство має право запитувати нас про умови утримання підопічних. Але які висновки про харчі чи стан тварин можна зробити з кількахвилинних відео? Запрошую особисто хейтерів прийти до нас, подивитись, отримати відповіді на запитання. На жаль, пропозицію ще ніхто не прийняв навіть з лучан (бо пишуть гнівні коментарі з усіх областей та з-за кордону). А ще доволі промовисто, що жодного звернення на місці до нас не було. Лише – відео у соцмережах. І це така турбота чи все ж хайпування на вкиді?» – залишає тему для роздумів керівниця зоопарку.
Людмила Данисенко каже: Луцький зоопарк став місцем найкомфортнішого відпочинку на природі у межах обласного центру Волині, бо це – десятиліття роботи людей, які щодня годують, лікують, прибирають і спостерігають за тваринами. Це все можна прослідкувати,
бо, наприклад, ФБ-сторінка підприємства ведеться із 2013 року, є авторські новини, статті чи сюжети в доступних для користувачів архівах медіа.
«Відповідальне ставлення до тварин потребує не обурення чи співчуття у соцмережах. Воно потребує фактів, знань і готовності розібратися. Зняти і показати відео з таким підтекстом, що спровокує негатив, можуть усі. Питання у тому, чи справді люди розуміють, що потрібно тварині, яка зараз залежить від людей.
До речі, це можна зробити і зсередини. Маємо багато вакансій доглядальників, прибиральників, офіційне працевлаштування, соцпакет, конкурентну зарплату. У нас зараз навіть важка фізична праця через війну лягає на плечі жінок, бо є лише чотири чоловіки-доглядачі, двоє з яких – пенсійного віку. Але черги з охочих реально піклуватися про тварин і щодня робити для них якісні умови утримання не спостерігаємо. Бо тут працювати треба. А це значно важче, ніж писати, коментувати і поширювати», – констатує керівниця зоопарку.
Читайте також:
- Луцький зоопарк прихистив трьох єнотів, одного з яких привезли з-під Бахмута
що, попри багато поточних завдань та підготовку зоопарку до зими, захищатиме ділову репутацію очолюваного підприємства відкрито та чесно, як робила це завжди.
«Якісне надання послуг, відданість справі, відкритість та прозорість – наша сила, здатна здолати всі підводні течії, маніпуляції та брехню. І коли я бачу, що вкиди в соцмережах масово спростовують наші реальні відвідувачі, це – найкращий доказ того, що ми працюємо так, як треба», – каже жінка.
Для охочих дійсно допомогти роботі Луцького зоопарку Людмила Денисенко наводить ще два такі факти:
• щороку тут надають допомогу приблизно 300 тваринам, які потрапляють сюди чи не щодня через складні життєві обставини
• зоопарк має на утриманні викинутих домашніх улюбленців, зокрема 15 собак, що живуть у вольєрах на господарстві, та 60 котів, які стали зайвими для свої господарів
«Маєте змогу – допоможіть їм хоча б кормами (як це щороку роблять луцькі школярі, про що ми теж щоразу пишемо у соцмережах проте ці дописи масового поширення не мають). Або приходьте на роботу», – запрошує Людмила Денисенко.
