У Луцьку відбулася перша презентація книг поетеси та лікарки Лесі Романчук-Коковської «Дівчинка з сонячного острова. Колима» та «Жінка, яка цілувала. Обране».
Подія проходила 8 жовтня у Волинському краєзнавчому музеї. Побувала на ній й кореспондентка Район.Луцьк.
Серед відвідувачів були лікарі, студенти, письменники та читачі книг поетеси.
Авторка – членкиня Національної спілки письменників України, поетеса. Її перу належать українські бестселери «Софія», «Чотири дороги», «Місто карликів», «Лицарі любові і надії», «Цвіте терен».
За професією Леся Романчук-Коковська – доцентка кафедри акушерства та гінекології Тернопільського медичного університету. Завдяки її праці на світ з’явилися тисячі здорових малюків, адже вона високопрофесійно навчає медиків.
Доля жінки була сповненою пригод, знайомств, щастя та страждань, проте саме це дало поштовх до написання книг. «Дівчинка з сонячного острова. Колима» – книга-спогад про народження в Колимі, дитинство, переїзди та навчання.
«Книгу я написала зі своїх дитячих спогадів, тут все правда. Вона є пам’яттю про моїх батьків,
вона є моїм листом у майбутнє», – поділилася жінка.
У збірку «Жінка, яка цілувала. Обране» зокрема входить твір про шлях пацієнтки, якій вона допомогла виносити та народити дитину, а також про чоловіка Миколу із Самбора із яким авторка познайомилася у 2018 році.
«Він мені розповідав, як з друзями втекли з поїзда, який віз їх кудись на Сибір. Вони вистрибнули з вагона на ходу. До землі долетів лише він. А вже із Полтавщини потім дістався до Самбора», – сказала письменниця.
Неодноразово жінка згадувала й про своїх батьків: мати Лідія – медсестра та зв'язкова УПА, батько створив групу спротиву комуністичному режиму, за що пізніше вся сім’я була відіслана до Колими.
Книга «Дівчинка з сонячного острова. Колима» наповнена десятками фотографій, адже батько Іван Романчук документував життя доньки з моменту появи на світ.
«На обкладинці цієї книжки дівчинка. Я добре пам’ятаю той букет, який в мене в руках, це було щось таке колюче… Тато мене з ним сфотографував і ніхто ще тоді не знав, що ця фотографія опиниться на обкладинці книжки», – додала авторка.
Особливе місце на презентації посіла ще одна важлива книга – 17-й том творів Лесі Романчук-Коковської,
сторінки якого залишилися порожніми. Кожен із присутніх міг поділитися враженнями від побаченого, прочитаного та почутого.
Пізніше письменницю привітали викладачі та студенти Волинського медичного інституту.
«Майбутнє медицини у руках молоді, проте молодь завжди вчиться у своїх попередників – великих людей. У медика має бути високий рівень професійної компетентності, бездоганні руки та рухи, а також у нього має бути велике серце. Слово – це великий інструмент медика, а історія нашої держави, що написана людиною, яка знає ціну людського життя – безцінна», – сказала Алла Лазько, проректорка з науково-педагогічної роботи Волинського медичного інституту.
Для присутніх пізніше прозвучали також авторські пісні під звуки гітари та фортепіано у виконанні письменниці Лесі та її чоловіка – священника та письменника Тараса Коковсього Подружжя зізналося, що разом співають не так давно. Тарас поділився, що раніше грав у рок-гурті, а Леся писала пісні ще з навчання у медичному інституті.
«Тепер я лютеранський священник, мій ударник – православний священник, а ритм-гітарист співає в греко-католицькому хорі. Бо якщо маєш музичну освіту, то потім Бог каже: «Все, вистачить! Трохи мені поспівай, послужи», – додав Тарас Коковський.
Після завершення заходу усі охочі мали змогу придбати книги авторки, сфотографуватися та отримати автограф.
Вікторія БАБАК
