Василь ШумікУ Ковелі в соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці відбулося прощання із полеглим військовослужбовцем Василем Шуміком
Про це повідомляє кореспондентка Район.Ковель.
Василь народився 19 лютого 1985 року в селі Лапні Ковельської громади. До дев'ятого класу вчився в сільській школі, а потім вступив до Ковельського професійного училища №5 фах штукатура-плиточника. Працював сантехніком у РЖКП №1, в аварійній бригаді «Ковельводоканалу», а згодом — слюсарем-сантехніком у вагонному депо.
Чоловік був добрим, турботливим та спокійним. Власну сім'ю створити не встиг. Усе своє душевне тепло він віддавав родині брата Олександра.
Строкової військової служби Василь не проходив через стан здоров'я. Та коли Україна потребувала захисту, він став до лав її оборонців. 11 жовтня 2024 року чоловіка мобілізували до Збройних Сил України. Після того,як він пройшов базову загальну військову підготовку в Миколаєві, розпочав службу на сумському напрямку фронту, а звідти — на виконання бойових завдань у Курську область. Через кілька днів після передислокації рідні втратили з ним зв'язок.
Згодом отримали повідомлення, що він зник безвісти. Майже два роки його родина жила в невідомості, сподіваючись на добру звістку. Та лише у 2026 році, під час обміну тілами загиблих воїнів, захисник повернувся додому «На щиті».
13 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Новоіванівка Курської області російської федерації загинув матрос військової частини А1965, стрілець-санітар 2-ї роти морської піхоти Василь Леонідович Шумік.
Від імені громади міський голова Ігор Чайка висловив щирі співчуття брату Олександру, його дружині Наталії, племінникам Юлії та Андрію, усій родині, близьким і друзям полеглого захисника.
«Дякуємо за захист нашого міста, нашої країни. Дякуємо тобі воїне за добрість, честь і славу», — сказав міський голова.
Поховали воїна на кладовищі в селі Рокитниця Колодяжненської громади, поруч із рідними.
Вічна пам'ять і шана Захисникові України!
Тетяна БУБЛЕЙ
