Чоловіки, які виявилися «міцнішими, ніж метал» - прикордонники Луцького прикордонного загону, які несли службу в зоні АТО, повернулися додому.
Сьогодні, 15 серпня, персонал оперативно-бойової прикордонної застави Луцького прикордонного загону, який виконував завдання з охорони та оборони рубежів України на східній ділянці державного кордону, повернувся із зони АТО.
На Волинь прибули 59 прикордонників. Окрім цього, 11 бійців перебувають зараз на лікуванні у Києві. Двох прикордонників Луцького загону, на жаль, рідні так і не дочекалися живими. Військовослужбовці перебували на Сході із 28-го червня. Разом із прикордонниками на Волинь прибули транспортні засоби, які були задіяні в АТО – назад повернулося лише 7 одиниць техніки. Решта техніки була знищена під час мінометних обстрілів.
Родичі прикордонників зібралися перед входом на територію Луцького прикордонного загону із квітами та національною символікою. Тих, хто обороняв кордони України від бандитів та окупантів, зустрічали цілими родинами.
Волинянка Людмила Миколаївна розповіла, що чекає свого сина, який півтора місяці перебував на Сході.
Вона зізнається, що щодня молилася за нього. Просила Бога, щоб син-прикордонник повернувся додому. Про те, що син нарешті повертається додому, жінка дізналася день тому.
Дочекався господаря-кінолога і пес Шейк.
Начальник Північного регіонального управління генерал-лейтенант Ігор Токовий висловив слова подяки бійцям, які впоралися зі своїм бойовим завданням. Він назвав їх героями, адже вони виконували завдання на найскладнішій ділянці державного кордону України. Він зауважив, що ще під час відбору хлопці пішли обороняти державу від сепаратистів та російських найманців, не вигадуючи причин для того, щоб уникнути служби. Вони робили усе, щоб намертво закріпитися на зайнятих рубежах та обороняти державний кордон. Він зазначив, що ці солдати десятки разів бували під обстрілами сепаратистів, під ударами з артилерійських установок, але виявилися сильнішими, ніж метал. Так, з 19 одиниць техніки 14 не підлягають ремонту. Техніка, що прибула до Луцька – в пробоїнах, з вибитими вікнами. З його слів, бійцями нині пишається усе регіональне управління та уся Державна прикордонна служба братиме з них приклад.
Ігор Токовий зауважив, що військові, ховаючись від бомб та снарядів в окопах, завдали суттєвих втрат супротивнику. Так, 30-31 червня вони знищили БМП, танк супротивника, вантажівку із сепаратистами, неодноразово зупиняли спроби незаконного перетину кордону банд формуваннями. Він наголосив, що волинські військові були «кісткою в горлі» для сепаратистів, незважаючи на те, що прикордонники певний час не мали боєприпасів та продуктів, жоден з них не виявив наміру залишити позиції.
Генерал-лейтенант вручив нагороди та заохочення військовослужбовцям. Перш за все, оголосили імена тих, хто отримав нагороди ордени «За мужність» третього ступеня посмертно – молодших сержантів Сергія Голюка та Сергія Киричука.
Троє прикордонників наразі лишаються тяжко пораненими.
Голова облдержадміністрації Володимир Гунчик закликав вшанувати хвилиною мовчання усіх полеглих під час виконання своїх обов’язків в зоні АТО воїнів. Він зазначив, що розуміє, наскільки нелегко з мирного життя за короткий період часу взяти в руки зброю та стати солдатом на передовій. Він зазначив. що прикордонники з честю виконали обов’язок перед країною,
її громадянами, своїми рідними.
Перший заступник голови облради Олександр Пирожик висловив вдячність прикордонникам за те, що вони повернулися з перемогою, не ступивши ані кроку назад. Він висловив впевненість, що за нею буде велика перемога української нації та держави.
«Я впевнений, що ці прикордонники не дадуть нікому проскочити через наш кордон – ні великому ведмедю, ні маленькому кремлівському карлику», - звернувся до присутніх Олександр Пирожик.
Голова ветеранської організації прикордонників генерал-лейтенант Аркадій Яворський зазначив, що прикордонники своїми діями вписали нову героїчну сторінку в історію як прикордонного загону, так і Прикордонної служби в цілому, показавши, що український прикордонник – професіонал, боєць та патріот, готовий захищати рідну державу у будь-якому куточку кордону.
Начальник оперативно-бойової прикордонної застави майор Сергій Мельник подякував побратимам та визнав, що слова, які сьогодні лунали на їхню честь – правда, а не перебільшення.
«Ми з честю виконали свій обов’язок, не допустили порушень, знищили техніку та живу силу противника,
сподіваюся, що після відпочинку ми будемо готові до виконання завдань за призначенням», - зазначив Сергій Мельник.
Після завершення урочистого мітингу, щойно прибулі зі Сходу прикордонники нарешті кинулися в обійми рідних, які не могли дочекатися цього моменту.
Прикордонник Віктор Котик зізнався, що додому повертається із відчуттям гордості, адже серед бійців луцького прикордонного загону є військові, які заслуговують на повагу. З його слів, найскладніше було вчасно вкритися від обстрілів, які були майже щодня – як з боку сепаратистів, так і з території Росії. Бійцеві довелося взяти участь у зупинці колони ворожої техніки. Прикордонник намагався щодня телефонувати рідним, щоб ті не хвилювалися. Він зазначив, що завдання, які довелося виконувати були складнішими, ніж очікувалося, проте прикордонники з ними впоралися.
Прикордонника Олександра Солом’янюка чекали у Любомлі дружина та діти. Так, дружина бійця розповіла, що, чекаючи чоловіка два місяці, дуже хвилювалася за нього. Вдома на батька чекає донечка, якій лише п’ять місяців. Боєць телефонував зранку та ввечері, щоб розповісти, що у нього, як завжди «усе добре» - чоловік хотів, щоб рідні не хвилювалися. Про точне місце служби він не розповідав, адже це тримали у таємниці. Сьогодні прикордонник повернувся до родини з нагородою.
