Волынь

Звернення голови облдержадміністрації Володимира Гунчика з нагоди Дня захисника України

Вдруге відзначаємо День захисника України. Свято, яке об’єднало всіх, кому болить Україна. Свято тих, хто під свист ворожих куль та «мелодію» градів боронить українське сьогодення, тих, хто ладен ціною колосальних зусиль будувати українське завтра, і тих, хто жодного разу не піддавав сумніву українське майбутнє.

14 жовтня, визначене минулоріч Указом Президента Петра Порошенка як державне свято, - із особливим змістом, позаяк цей день ніколи не був для українців буднем. Традиційно саме 14 жовтня християни славлять Матір Божу, відзначаючи одне з найбільших релігійних свят осінньої пори – Покрови Пресвятої Богоридиці. Вона ж була заступницею українських козаків. Під її покровом нині Україна, котра попри всі намагання ворога роздерти зсередини й розшматувати ззовні, не лише дає відсіч супостатові, а й робить кроки до розвитку, впроваджуючи реформи.

Власна держава – неабияка цінність. І сьогодні ми прекрасно розуміємо, що то – не дар, а результат багатовікової боротьби й титанічних зусиль тисяч і мільйонів свідомих українців. Від часів козацтва до нинішніх днів усі,

хто стояв на захисті доброго імені України, її традицій та культури – захисники. Усі вони - ветерани повстанського руху, Другої світової, Герої АТО, боронячи рідну землю, утверджували Україну й давали шанс на її майбутнє. Їм, нашим славним пращурам та сучасникам, - доземний уклін.

Словосполучення «захисник Вітчизни» перестало бути абстрактним поняттям. Віднедавна ми іншими очима дивимося на військових. Вони – не казкові лицарі, а близькі друзі, знайомі, рідні… Звичайні хлопці, яким в одну мить довелося стати захисниками України, Героями наших днів, які щосекунди наражаються на небезпеку. Тому з невимовним трепетом і пекучим острахом очікуємо звісток із фронту неоголошеної, але такої жорстокої війни. З глибокою повагою вітаємо тих, хто повернувся зі Сходу, й гірко оплакуємо тих, хто вже не повернеться. Їм – наша шана й вічний спокій.

Як ніколи раніше, говоримо про військових, як про захисників із великої літери. Згадуємо щодня, а не до свята. Дбаємо за соціальні гарантії для них та їхніх сімей, схиляємо голови, аби згадати загиблих, і не забуваємо їхні осиротілі родини.

14 жовтня об’єднує різні покоління, кожне з яких має своїх українських героїв. Проте сьогодні, на забуваючи історії та аналізуючи досвід попередніх поколінь українців, потрібно акцентувати на сучасниках, які відроджують духовні основи української нації, стоять на захисті доброго імені України, її традицій та культури, боронять кордони й зміцнюють авторитет держави на міжнародному рівні. День захисника України – свято кожного, хто невтомною працею забезпечує економічний, гуманітарний, інтелектуальний, культурний захист держави.

Визначене на державному рівні свято, підштовхує до розуміння того, що справжні герої – серед нас! І ніхто окрім нас не захистить свою землю, свою державу, свої святині, свою родину! Всі ми: від солдата до селянина, від дипломата до вчителя, від лікаря до звичайного робітника – стоїмо на захисті України, невтомною щоденною працею втілюючи в життя мрію багатьох поколінь про сильну, незалежну, розвинену державу. У цей нелегкий для України час усіх нас об’єднує єдина мета – перемога над агресором, відновлення миру в країні та поступальний розвиток держави у європейському співтоваристві.

Нині, як ніколи, маємо працювати на зміцнення держави. Але майбутнє на лише за економічним розквітом, а й за духовним. І допоки в кожному буде присутній незламний стрижень українського духу, доти існуватиме Україна. Це – головна підвалина державотворення.

Тож щиро вітаю усіх волинян із Днем захисника України та святом Покрови! Нехай Пресвята Богородиця накриє покровом захисту кожну волинську домівку й оберігає неньку Україну. Здоров’я, сил та наснаги для подальших звершень!

З повагою голова облдержадміністрації Володимир Гунчик.

Читайте еще