За час існування Луцьк збільшився у 100 разів. Розширюючи свої межі, місто приєднувало до себе довколишні села та хутори. Їх існування уже давно відійшло в історію. Одне з таких луцьких передмість – Яровиця.
Село Яровиця в історичних документах згадується уже в XVI столітті, у той час воно було у власності Четвертинських, пише сайт Хроніки Любарта.
Колись, в районі сучасної вулиці Івана Франка була побудована сільська церква з цвинтарем, а поруч на площі регулярно проводились ярмарки.
Територією села пролягала магістральна дорога, одна гілка якої вела до містечка Жидичин і села Ківерці, друга – в Теремно. На річці Яровиці, від якої і походить назва села, був влаштований став та працював водяний млин.
Село почало змінюватись у 1890 році, коли до Луцька провели залізницю і збудували вокзал на Яровицьких полях. Тоді воно було у державній власності і мало 42 будинки й 240 жителів.
Через деякий час тут збудували військові казарми і церкву, ще пізніше Яровиця з села перетворилася на міський квартал.
Офіційно його приєднали до Луцька у 1910 році, а через рік почав курсувати автобус Вокзал – Красне.
