Під час війни збільшується кількість злочинів, вчинених під фізичним та психологічним впливом. Як діяти, якщо ви піддалися такому впливу.
Про це журналістів Район.Ратне повідомило Ратнівське бюро правової допомоги
За злочинні дії, вчинені під фізичним та психологічним впливом передбачена кримінальна відповідальність.
Протягом повномасштабного вторгнення зафіксували випадки, коли люди скоювали злочини через примус.
Якщо людина перебувала під впливом безумовно переважаючої сили примусу, була позбавлена можливості керувати своїми вчинками і поставлена в необхідність чинити саме так, а не інакше. Під час цього вчинила дію чи бездіяльність, яка містить ознаки кримінального правопорушення, вона не буде притягнута до кримінальної відповідальності. Оскільки ці дії спрямовані на захист інтересів громадян, суспільства та держави. Тому вони визнаються суспільно корисними або суспільно прийнятними і не є протиправними.
Однією з таких обставин є вчинення кримінально протиправного діяння під впливом фізичного або психічного примусу, що визначено статтею 40 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 40 Кримінального кодексу України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.
Фізичний примус – це застосування до особи фізичного насильства з метою примусити її вчинити певні протиправні дії або не вчиняти певних дій, які особа повинна була б вчинити (бездіяльність) всупереч її волі.
Фізичний примус може бути двох видів:
>
У разі, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 Кримінального кодексу України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності.
Крайня необхідність – це заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами (частина перша статті 39 КК України).
У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою, ніж відвернена шкода.
Психічний примус – вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.
Відповідальність особи за заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у випадках застосування психічного примусу вирішується за правилами крайньої необхідності (стаття 39 КК України),
а психічний примус у даному разі є обставиною, що виражає небезпеку.
При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 Кримінального кодексу України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.
Підлягає кримінальній відповідальності особа, яка, перебуваючи під впливом фізичного чи психічного примусу, зберігала можливість керувати своїми діями, при цьому не перебуваючи в стані крайньої необхідності.
У разі якщо особа визнається винною у вчиненні кримінального правопорушення, застосування щодо неї фізичного чи психічного примусу з метою змусити її вчинити це кримінальне правопорушення є обставиною, що пом’якшує відповідальність (пункт 6 частини першої статті 66 Кримінального кодексу України).
Суспільство має право отримувати інформацію з питань, що стосуються його життєдіяльності на законодавчо визначеному рівні.
