У вівторок, 23 травня, у кафедральному соборі Святої Трійці відспівали лучанина Ігоря Козачука
На прощанні побувала й журналістка Район.Луцьк
Ігор Козачук народився 23 вересня 1973. Був призваний на військову службу по мобілізації, служив на посаді головного сержанта стрілецького взводу.
Військовий загинув 18 травня в районі населеного пункту Часів Яр на Донеччині. Цього року Ігорю мало виповнитись 50 років.
Попрощатися з загиблим захисником зібралося чимало людей, принесли багато вінків і живих квітів. Хрест з табличкою обрамляв вінок з гілочками калини.
Проповідь говорив священник Дмитро Каленюк
«Перед вами лежить справжній герой. До полеглих героїв не потрібно відноситись з жалістю. До полеглих героїв потрібно відноситися з великою пошаною, великою гордістю», – мовив священнослужитель.
Вдова захисника, якого відспівали 29 квітня у Луцьку, теж прийшла вшанувати пам’ять загиблого.
«Кожен з тих, хто стоїть на захисті України – герой. І ті, хто загинули, і ті, хто виносили тіла з-під обстрілів, і ті, хто й сьогодні продовжують воювати», – сказала Іванна
Військовий капелан Дмитро Каленюк розповів,
що служив в одному батальйоні із загиблим. У квітні цього року мав поранення. Сьогодні ховає свого побратима Ігоря Козачука і наголошує, що кожен на своєму місці має робити все для перемоги.
«Хто може взяти зброю, нехай бере зброю і йде стає в лави. Хто не може – нехай молиться. В окопі дуже сильно потрібна рука Господня, потрібен захист. І там воно найбільше відчувається тому, що там відбуваються неймовірні речі», – сказав капелан Дмитро Каленюк.
Перехожі на Театральному Майдані вставали на коліна, віддаючи останню шану загиблому.
Знайома сім’ї Світлана розповіла, що в Ігоря Козачука був позивний «Калина», а його доньки сплели вінок з калиною, яким прикрасили ритуальний хрест.
«В Ігоря залишилось троє дітей, цей вінок доньки для нього сплели. А біля його двору сьогодні розцвіла калина», – розказала жінка.
Військового вшанували Державним Гімном у виконанні оркестру.
Ігоря Козачука поховали на міському кладовищі в селі Гаразджа.