
У селі Біле Володимирецької громади на території кладовища під час передвеликоднього прибирання місцеві жителі виявили два старовинні надмогильні камені з висіченими написами та хрестами.
Місцевий краєзнавець Олег Босик називаєзнахідку цінним свідченням давнього некрополя та важливим джерелом для дослідження історії Західного Полісся.
За його словами, навесні 2026 року жителі села розчищали занедбану ділянку кладовища, що роками була прихована під чагарниками та опалим листям. Після прибирання з-під шару землі та моху з’явились два гранітні валуни з ознаками старовинних поховань.
Написи, що пережили століття
Перший камінь – більший за розміром – краєзнавець називає характерним зразком народного меморіального мистецтва Полісся кінця ХІХ-початку ХХ століття. У ті часи професійні пам’ятники були недоступними для більшості селян, тому для поховань використовували звичайні польові валуни.
Після фотофіксації та аналізу написів краєзнавцям вдалось розчитати частину тексту. У верхній частині каменя висічений чотирикінцевий хрест, поруч – залишки поминальних абревіатур.
У центрі добре збереглося ім’я «ГАННА», а нижче – прізвище «ПИШКО».
Дослідник звертає увагу, що літери мають нерівномірну глибину та розташування, що свідчить про роботу місцевого майстра, а не професійного каменяра.
За типологією пам’ятника та особливостями напису поховання попередньо датують кінцем ХІХ або початком ХХ століття.
Камінь з іще давнішою історією
Другий валун зберігся значно гірше. Його поверхня сильно вивітрена, вкрита мохом і лишайниками, а більшість написів майже стерта природною ерозією.
Втім, на камені все ще проглядаються обриси хреста та окремі елементи кириличного напису, виконаного, ймовірно, церковнослов’янським шрифтом. Дослідник припускає, що у верхній частині могли бути традиційні релігійні абревіатури, а нижче – ім’я померлого та дата смерті.
За характером виконання цей надгробок можуть датувати кінцем XVIII або XIX століттям.
Свідки історії ПоліссяКраєзнавець наголошує, що випадкова знахідка вкотре підтверджує історичну цінність старих поліських цвинтарів, де й досі можуть зберігатися унікальні пам’ятки епіграфіки та поховальної культури.
Виявлені камені у Білому краєзнавець називає прямим свідченням існування давнього сільського некрополя. Такі об’єкти допомагають досліджувати традиції поховань, місцеву сакральну символіку та особливості народного каменярства Західного Полісся.