Як краєзнавець з Буська Володимир Ступак зустрів у Швеції онуку Аліції Бадені і привіз із родинного архіву фотографії, на яких оживає історія міста
Про це детальніше розповідає Район.Буськ.
Є історії, які починаються не сто років тому. Вони починаються сьогодні.
Одного дня жінка, яка живе у Швеції й носить прізвище, пов'язане з однією з найвідоміших аристократичних родин Європи, приїздить до Буська. Вона заходить на територію палацу Бадені, оглядає місце, де колись жили її предки, і залишає на дверях свою електронну адресу.
А через певний час уже буський дослідник Володимир Ступак летить до Швеції. Їде не просто в гості. Їде назустріч історії. Із Марією Христиною Габсбург він познайомився саме так.
Спочатку вона приїхала до БуськаТорік Марія Христина приїхала разом зі шведськими волонтерами в Україну. Вони везли допомогу до Миколаєва, Одеси, Харкова. Дорога пролягала через Львів і Буськ.
Був звичайний серпневий день. Близько п'ятої вечора. Палац Бадені зачинений, але брама залишалася відкритою.
Марія Христина зайшла на територію, походила, подивилася на місце,
з яким пов'язана історія її родини, і залишила свою електронну адресу.
Володимир Ступак (він разом з побратимами з товариства «Бужани» нині на громадських засадах опікується усім колишнім маєтком), побачивши ім'я, відразу зрозумів, хто це. Він написав їй. Вона відповіла. Так почалося листування, яке тривало майже рік.
Спочатку домовлялися, що Марія Христина ще раз приїде до Буська. Але війна залишалася причиною, через яку вона не наважувалася їхати сама.
«Я дуже хочу, щоб ви приїхали», — написала вона Ступакові.
І він поїхав.
З Буська — до родинного гніздаМарія Христина живе у Швеції, у родинному маєтку Естервік — одному з місць, пов'язаних із родиною її матері. Коли Володимир Ступак приїхав, за його словами, вони зустрілися так, ніби знали одне одного багато років.
Протягом перебування у Швеції бачилися щодня, навіть двічі на день. Марія Христина показувала йому свої родинні місця, знайомила з людьми, водила до музеїв. Була й поїздка на Стокгольмський іподром — адже коні та кінний спорт є ще однією ниткою, що проходить через історію цієї родини. Вони відвідали містечко
Туллгарн де минуло дитинство Аліції — бабусі Марії Христини. А також побували у родинному маєтку Ерставію
Але найбільше часу Володимир Ступак провів не в туристичних місцях: у родинному маєтку він переглядав фотографії.
П'ятнадцять альбомівУ Марії Христини збереглося близько п'ятнадцяти родинних альбомів, можливо, й більше. Два дні Володимир гортав їх сторінка за сторінкою.
Там були фотографії зі Швеції, Буська, з історії родини Бадені, Габсбургів, родинних маєтків.
Те, що для родини було особистою пам'яттю, для дослідника з Буська стало історичним джерелом. Він вибирав світлини, які могли б розповісти про минуле людям у Буську.
І саме тут подорож набуває іншого змісту. Бо він їхав до Швеції, як людина з Буська. А повертався вже ще й з частиною історії Буська, яка десятиліттями зберігалася далеко від України.
Хто така Аліція?Щоб зрозуміти значення цієї зустрічі, треба зробити крок назад.
Марія Христина — внучка Аліції Бадені.
Аліція, уроджена Анкаркрона, була шведською аристократкою. У 1911 році вона вийшла заміж за Людвіга Бадені, сина Казимира Фелікса Бадені — відомого австро-угорського політика,
який був прем'єр-міністром країни. Після смерті першого чоловіка Людвіга Бадені Аліція вийшла заміж за ерцгерцога Карла Альбрехта Габсбурга із Живця.
Її життя перетинало одразу кілька світів у час величезних історичних змін — від «прекрасної епохи» до двох світових воєн і диктатур : Швецію, Галичину, Польщу, Австро-Угорщину, родину Бадені та Габсбургів
Для Буська особливо важливо інше. Саме через Аліцію історія Бадені отримала продовження далеко за межами Галичини.
Жінка, яка пам'ятала БуськПісля смерті Людвіга Бадені Аліція пов'язала своє життя з Карлом Альбрехтом Габсбургом.
Але Буськ із її життя не зник.

Граф Казимир Станіслав Бадені (1912-2010), останній буський дідич, власник Буська і палацу (до 1939), син Людвіка Бадені і Аліції Анцаркрони Бадені фон Габсбург, внук Казимира Фелікса Бадені, праправнук буського дідича Фелікса Мієра, останній представник буської гілки магнатського роду Бадені. Мініатюра другої половини 20-их рр. ХХ ст. (робота Казимири Домбровської, полотно, олія). Фонди живопису Міського музею у Живці (Польща). З приватної колекції Ренати фон Габсбург
Її син Казимир успадкував батьківський маєток у Буську, а сама Аліція залишалася пов'язаною з цим місцем.
Сьогодні від тієї епохи в Буську залишилися палац, пам'ять, архівні згадки, фотографії.А в Швеції — родинні альбоми.
І ось тепер між ними знову виник міст. Його проклав не дипломат, не політик і не представник аристократичної родини. Його проклав звичайний буський дослідник, який просто захотів дізнатися більше про історію свого міста.
«Наша» Марія ХристинаУ розмові Володимир Ступак називає Марію Христиною вже майже по-домашньому — «наша».
І в цьому немає перебільшення.
Бо під час знайомства виявилося, що її зв'язок з Україною — не лише родинна пам'ять.
Марія Христина підтримує Україну.
Вона вже приїздила сюди з волонтерами. У Швеції вони відвідали місце у центрі Стокгольма, де відбуваються щопонеділка мітинги на підтримку України.
Там, на великій площі Стокгольма, збираються шведи.
Ступак розповідає, як слухав українця, який співав гімн, і спостерігав за людьми навколо. Дехто плакав. І це, мабуть, один із найважливіших моментів цієї поїздки.
Фотографії, які повертаються
Серед фотографій, які Володимир привіз зі Швеції, є світлини самої Аліції, її дітей, родичів, маєтків. Є фотографія маленької Аліції разом із сестрою Вірою та братами Віктором і Густавом. Є зображення родинних місць у Швеції.
Є фотографії, пов'язані з Бадені та Габсбургами. Тепер ці світлини можна буде побачити і в Буську.
І тут є щось символічне. Колись люди з цієї родини виїжджали з Буська, забираючи із собою свої речі, документи, спогади. Минуло кілька поколінь.І тепер частина цієї пам'яті повертається назад. Не валізами. Не маєтками. А фотографіями.Історіями. Спогадами.
І це лише початокПодорож Володимира Ступака до Швеції відкрила значно більше, ніж можна вмістити в одну розповідь.
Він побачив родинні маєтки. Гортав старі альбоми. Побував у місцях, де минуло дитинство Аліції. Побачив приватну конюшню, старовинні брички, сани й речі, пов'язані з історією родини.
А одного разу серед старих предметів його вразило те, чого зовсім не очікував побачити, — старовинну кінську уздечку, історія якої безпосередньо пов'язана з Аліцією Бадені.
Володимир сподівається, що колись цей артефакт займе місце в експозиції історико-краєзнавчого музею, який знаходиться на території палацу Бадені.
Поки що цього не сталося.
Читайте також:
«Від Буського палацу — до Швеції: історія Бадені, яка не закінчилася разом із графами».
«Шацькі діти — в Швеції, голови громад — в Греції, а Буськ шукає нащадків Габсбургів».