Львов

Почути Львів. Які музичні інструменти формують голос міста та регіону

1 окт•NV

Новий проєкт Mitsubishi Outlander досліджує автентичні українські інструменти й звуки через подорож Львівщиною, відкриває нові маршрути

Партнерський проєкт

Почути Львів.
Які музичні інструменти формують голос міста та регіону

Звук може розповісти про місто не менше, ніж його вулиці. Варто лише знати, до чого прислухатися.

Звучання міста формують інструменти, які є традиційними для регіону. Вони можуть бути дуже різними, але саме у цьому й суть, адже кожен з них додає щось своє і так з’являється багатоголосся, до якого хочеться прислухатись.

Дивись відео про музичні інструменти Львівщини

Третя подорож у рамках проєкту “Звук, який рухає” веде Mitsubishi Outlander у пошуках цього особливого звучання вулицями Львова. Про нього говорять як про місто неймовірної архітектури, затишку та кави. Втім, за фасадами історичних будівель та поміж бруківкою й асфальтом можна почути музичні інструменти, які зберігають традиції багатьох поколінь.

Львівщину для нас відкриє Любомир Кушлик – власник найбільшої колекції автентичних музичних інструментів в Україні.

За десятки років він не тільки зібрав понад тисячу експонатів, а й навчився грати на кожному з них. Музикант розкриє нам таємниці музичного колориту Львівщини. Втім, ми поговоримо і покажемо тільки деякі інструменти із його колекції.

Львів завжди був перехрестям торгових шляхів, тож тут зустрічались і чимало культур. Різні інструменти з’являлись тут поступово. Деякі з них закріпились на своїх позиціях так міцно, що ми сьогодні не можемо навіть уявити, що вони були запозичені.

Багатоголосся сформувалось саме тому, що звук тут об’єднував, допомагав порозумітись. Цінності груп суспільства могли бути різними, спосіб життя теж відрізнявся, а от звучання інструментів залишалось стабільним та зрозумілим.

Любомир Кушлик пояснив, що зокрема, у цьому регіоні завжди грали на скрипці, різних видах сопілок, дуді, цимбалах та багатьох інших. Деякі голоси тут звучали голосніше, деякі тихіше, однак кожен із них відіграв свою роль у тому, щоб ми сьогодні знали, як звучить Львівщина.

Від Трипільської цивілізації до сучасностіНас зустрічає звук окарини або ж зозулі, адже саме під цим ім’ям інструмент увійшов до української музичної традиції.

Окарина – слово, яке походить з італійської мови. Українська назва відразу ж дає підказку стосовно звучання інструмента: він імітує завивання звірів та спів птахів. Особливо правдоподібно звучить зозуля. Українці вірили, що звук окарини може бути оберегом, адже він нібито повторює голоси священних птахів, які відлякують нечисть.

Голос цієї керамічної флейти справді має в собі щось містичне. Вона ніби здатна зачаровувати. Втім, сьогодні це має простіше пояснення: її звучання розслабляє та резонує із природними біоритмами людини.

Музикант, який грає на зозулі, повинен бути справжнім майстром своєї справи, адже ноти окарини потрібно відчувати. Вона зазвичай має 6 – 10 пальцевих отворів і саме завдяки чергуванню затискань цих отворів вдається почути мелодію. До слова, цьому інструменту під силу композиції різної технічної складності. Тут все залежить від майстерності музиканта.

В Україні окарина з’явилась понад 7 тисяч років тому за часів Трипільської цивілізації. Згодом її відродили як сувенірний елемент нашої культури. Тепер майстри часто покривають окарину характерними орнаментами,

які імітують трипільський розпис. Через це її часто називають “музичним талісманом України”.

Голос, що торкається душі

Інший впізнаваний голос, який звучить тут крізь століття, належить телинці. Це різновид сопілки, однак із дещо іншою, спрощеною, будовою. Фактично, саме це і робить телинку унікальною. На відміну від сопілки цей інструмент має лише один вихідний отвір, тому силу звуку визначає подих та натиск пальця музиканта.

Здається, що з такою конструкцією звучання може бути одноманітним та не надто цікавим, проте це зовсім не так. Саме голос телинки став основою для багатьох мелодій, адже він невагомий та ненав’язливий, легкий, як подих вітру. Майстри, які грають на ній, ніби дуже обережно торкаються душі кожного слухача та дарують спокій там, де ще нещодавно була тривога.

Телинка вважається одним із найстаріших українських інструментів. Попередниками телинки були звичайні очеретяні, бамбукові, глиняні трубки або навіть трубчасті кістки великих птахів і тварин. Традиційно на них грали вівчарі під час випасу овець. Вони робили телинки самі, тож цим пояснювали і простоту будови:

її не так складно зробити, як звичну сопілку.

Цікаво, що у певний момент цей інструмент майже зник, адже з’являлись інші, сучасніші. Здавалось, що вони можуть заглушити голос телинки, однак сталось зовсім інакше. Її знову почали використовувати у 20 столітті, а згодом вона отримала нову хвилю популярності після того, як у 2022 році зазвучала зі сцени Євробачення.

Телинка до сьогодні потрібна музикантам, адже її звучання особливе. Жоден інший інструмент не може повторити його, тому вже протягом довгих років телинка заворожує нас своїм голосом.

Звук святаОкарина і телинка – духові інструменти, однак голос Львівщини не складається лише з легких і протяжних мелодій. Поряд із ними звучить зовсім інший інструмент, який додає цьому багатоголоссю ритму та характеру.

Звісно, це цимбали. За оцінками вчених, вони з’явились приблизно 3 тисячі років тому і прийшли до нас із Близького Сходу. Цей інструмент чудово вписався в українську музичну традицію та дотепер є її невід’ємною частиною.

Цимбали створюють не просто звук. Вони задають настрій. Це струнно-ударний інструмент із чистим,

майже металевим звучанням. Щоб навчитись грати на ньому, потрібно чимало терпіння, адже процес буде нелегким. Проте цимбали компенсують зусилля своїм багатовимірним дзвінким голосом, який дозволяє музиканту спілкуватись із слухачами на рівні емоцій та переживань.

У поєднанні із іншими він розкривається, допомагає розставити необхідні акценти у мелодії. Весілля, ярмарки, храмові свята, коломийки, козачки, гуцулки – десятки жанрів важко уявити без їхнього характерного дзвону. Не випадково для багатьох поколінь українців саме цимбали стали звуком свята.

А почути найрізноманітніші інструменти так, ніби вони звучать зовсім поруч, можна й у дорозі. Преміальна акустична система Yamaha у Mitsubishi Outlander точно передає характер кожного інструмента, створюючи відчуття живого виконання.

12 спеціально розроблених динаміків системи Dynamic Sound Yamaha Ultimate розташовані по всьому салону, наповнюючи його об’ємним звуком і створюючи ефект занурення для кожного пасажира. Завдяки цьому музика зберігає свою глибину й виразність, а кожен інструмент легко розрізнити у загальному звучанні.

Музичний колорит Львівщини вражає своїм різноманіттям. Кожен голос тут має значення та свою роль. Вони змінювались разом із людьми і продовжують це робити й сьогодні.

Ця подорож завершується, проте шлях триває. Бо в кожному регіоні України є свої інструменти, свої історії та свій голос. Разом із Mitsubishi Outlander ми продовжуємо цей маршрут, щоб почути нові звуки, зустріти нових людей і відкрити нові історії.

Звук, який рухає:
Як бандура підкорила сучасне місто

Відправляємось в першу експедицію вулицями Києва, щоб почути справжнє звучання інструмента, який пережив не одне століття, а сьогодні вільно звучить у ритмі сучасного міста.

Переглянути експедицію

Як не тільки почути, а й зрозуміти кобзу – інструмент, що зберігає пам’ять поколінь

Кобза давно стала одним із символів української культури. Її голос упевнено звучить крізь століття та зберігає у собі відлуння історичних подій.

Переглянути експедицію Українська музична спадщина

До всіх маршрутів

* Зображення автомобіля може відрізнятися від реального. Витрата пального у комбінованому циклі: від 8,1 л/100 км. Викиди CO₂ у комбінованому циклі: від 185 г/км. Фактичні показники можуть відрізнятися залежно від умов експлуатації автомобіля, стилю керування, дорожніх та погодних умов. Офіційний імпортер та дистриб’ютор в Україні ТОВ «ЕМ ЕМ СІ УКРАЇНА»: м.Київ, вул.Спаська, 30А. Детальні умови дізнавайтеся у дилерів та на сайті: mitsubishi-motors.com.ua.


© ТОВ «ВИДАВНИЧІЙ ДІМ «МЕДІА-ДК». Всі права захищені.
E-mail редакції: news@nv.ua, відділ реклами: sales@nv.ua

Культура, Козачка, Спадщина

Читайте еще