Серед проектів рішень Львівської обласної ради, які мають розглядатись на її найближчому пленарному засіданні, є рішення про ліквідацію комунального підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна контора прокату кінофільмів.
Нагадаємо, що контора прокату є, фактично, великим кіноархівом, який збирався впродовж десятків років та є культурним надбанням Львова та області. Окрім майже двох тисяч старих кінострічок там зберігаються і обладнання для монтажу та реставрації кіноплівок, і унікальна колекція старих кіноплакатів.
Окрім світової кінокласики та фільмів, що встигли побувати у радянському кінопрокаті контора зберігає і художні вітчизняні фільми, невідомі глядачам, оскільки зняті вони були на початку 1990-х, коли стара система прокату вже не працювала, а нова ще не була створена. Також контора зберігає величезний кіноархів освітніх та науково-популярних картин.
Тепер, згідно із проектом рішення обласної ради, окремі функції щодо збереження та оцифрування фільмофонду будуть комунальному Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки. Для цього штат БТІ буде збільшено на 3 одиниці.
Частина працівників буде розміщена у приміщенні БТІ і там вони зможуть навести лад із фільмами, які зберігають., - розповів ZAXID.NET Микола Бандра, керівник управління комунальної власності Львівської обласної ради. Вирішувати, що має відбутись із самими кіноплівками, мають вирішувати фахівці, вважає він.
Микола Бандра зазначив, що контора прокату утримується повністю за бюджетний кошт. Основною метою її ліквідації є скорочення бюджетних видатків.
Директор контори кінопрокатуАндрій Бабінський розповів, що у штаті є 11 працівників, з них 4 сторожа, двірник та прибиральниця. На території контори має репетиційні приміщення театр Воскресіння, тримає автотранспорт ляльковий театр. Таким чином частина працівників контори обслуговує і ці установи. Фахівців, які безпосередньо працюють з фільмофондом зовсім мало.
Але саме його збереження і викликає занепокоєння. Адже кіноплівку потрібно не лише зберігати, а й перемотувати, реставрувати тощо. Крім того контора надає фільми і для прокату. Ними користується львівський Кіноцентр, показують фільми і в маленьких містечках.
Нам не виділяють коштів, щоб закуповувати нові фільми, ми не маємо кошти на те, щоб придбати автомобіль і показувати кіно в селах, не маємо коштів на оцифрування фільмів, - розповів Андрій Бабінський.
Коли контору прокату підпорядкують БТІ, наголосив директор, навіть якщо фільми оцифрують, з ними буде неможливо працювати далі. Адже прокатні посвідчення видані конторі кінопрокату. Якщо її ліквідують як юридичну особу, то автоматично пропадуть і права на покази.
Загалом у конторі є 1380 фільмів на плівках, 690 з них уже оцифровано. Цей процес поволі, але триває.
Але, головне, що ніхто не може розповісти, що станеться з кіноплівами, коли всі фільми оцифрують. Питання їх збереження наразі не має остаточної відповіді.
З проханням захистити кінопрокат звернувся до голови комісії з питань культури та духовності ЛОР Юрія Візняка голова комісії з питань кіномережі і кінопрокату Національної спілки кінематографістів України Юрій Ріпенко. Ліквідація регіонального прокату фільмів і передання чомусь тільки виконання функцій щодо оцифрування та збереження фільмофонду до комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки,
мене, як фахівця в галузі кінематографії, вразило абсолютно непрофесійним підходом до цих питань. Ліквідація кінопрокату, який був здатен забезпечувати ліцензійними фільмами, в тому числі і вітчизняним, ті кінотеатри, що ще залишилися в районах, призведе до їх ліквідації у області. Приватні дистриб′юторські компанії будуть працювати тільки з кінотеатрами Львова... Я на 100% впевнений, що в містах області з населенням 15-20 тисяч такі структури не прийдуть і це призведе до повного згортання роботи цих кінотеатрів, - вважає Юрій Ріпенко.
Коли йде мова про перехід на нові носії (з плівки на цифру) деяких фільмів, то треба буде відновлювати права на їх використання, а чи спроможна буде нова структура займатися непритаманною для неї діяльністю. Львівський кінопрокат є суб′єктом кінематографії згідно із Законом України Про кінематографію, а яке має відношення БТІ до таких суб′єктів?, - запитує чиновник.
Що стосується оцифрування фільмів – це складна і доволі вартісна технологія. Спочатку фільмокопія на плівці сканується на спеціальному обладнанні, потім за спеціальною програмою на комп′ютері реставрується,
оскільки йде мова про позитивні копії фільмів, які вже були в експлуатації, потім вже йде перетворення і запис фільму у DVD-формат. Видатки на ці роботи можуть становити 100-150 тис. грн. на 1 фільмокопію. Тоді постає ще одне запитання - навіщо оцифровувати фільмофонд, якщо його не використовувати і витрачати на це кошти обласного бюджету?, - наголошує він.
Фахівець розповідає, що по кількості міського населення на один сучасний кінозал в Україні приходиться 128 тисяч жителів, що у 5 разів більше, ніж у країнах східної Європи та у 10 разів більше, ніж у Франції. До відома, у країнах з розвинутими ринками кіно показу на один зал приходиться від 9 до 17 тисяч жителів. Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні рівень розвитку інфраструктури кінопоказу був і залишається ще критично низьким.
Обласні кінопрокатні підприємства за рахунок впровадження мобільних пересувних комплексів, отримавши відповідні права на прокат і показ фільмів у цифровому форматі, спроможні обслуговувати більшість районних центрів, де немає кінотеатрів, здійснювати показ фільмів у будинках культури,
школах, інших учбових закладах. Крім того, вони могли б забезпечити показ фільмів малозабезпеченим верствам населення, проводити інші заходи засобами кіно, - нагадує Ріпенко.
Звернувся до ЛОР і голова Національної спілки кінематографістів, відомий український кінознавець Сергій Тримбач, який наголосив на недоцільності ліквідації цього підприємства, діяльність якого направлена на пропагування українського кіно, патріотичне виховання молоді засобами національного фільму. Також він нагадав про проект об′єднання в одну структуру Львівського обласного комунального кінотеатру Львів та Львівської обласної контори прокату кінофільмів. Таке об′єднання дасть можливість мати у Львові кінотеатр українського кіно, як соціально-культурний центр популяризації вітчизняного фільму, - вважає Сергій Тримбач.
Нагадаємо, що існував проект об’єднання Львівської обласної контори прокату кінофільмів та Львова під дахом кінотеатру. Таке рішення було знайдено разом із управлінням культури ЛОДА. Дві структури мали бути об’єднані у культурно-соціальний центр Кінотеатр Львів на базі кінотеатру Львів,
в приміщенні, яке дозволяє перенести туди унікальні архіви контори прокату кінофільмів.
Щодо проекту злиття контори та кінотеатру Львів, то він нічого не дасть, адже якщо звести до купи двох боржників, то толку з цього не буде, - вважає Микола Бандра.
Щодо кінотеатру Львів, то до 20 березня 2016 року прийматимуться пропозиції на найкращу концепцію функціонування кінотеатру Львів.
Представниця ініціативної групи з порятунку кінотеатру Львів Олександра Ковальчук розповіла, що група готова подати на конкурс нові пропозиції. Їх суть полягатиме в тому, що максимальна увага буде зосереджена на функціонуванні Львова насамперед як кінотеатру, додаткові функції будуть зменшені. Виглядає, що тепер питання кінотеатру Львів та обласної контори кінопрокату тепер вирішуватиметься окремо.
А от чи втратить Львів свій унікальний фільмофонд, вирішать депутати уже днями.Наступне засідання ЛОР відбудеться 16 лютого.
